Правильний сон – засіб відновлення організму

Сон є джерелом наших сил, бальзамом для хворої душі, кращим із всіх ліків. Кожна людина із власного досвіду знає, що нерідко оптимальний і єдиний спосіб позбутися від важкого занепокоєння або розумового стомлення - переспати їх. Щасливий той, кому сон незмінно є в певний час, на певний строк і йде так само тихо й непомітно, як і прийшов.

Світ бадьорості й світ сну настільки різні між собою, що про кожну людину можна сказати, що вона живе як би у двох світах.

Відповідно до давньогрецької міфології, Богом сну є Гипноз. Тривалість і глибина сну в здорових людей різна. Середня норма сну для дорослої людини - сім-вісім годин - має тільки умовне значення. Одним людям необхідно дев'ять - або навіть десятигодинний сон, у той час як іншим достатній п'яти-шестигодинний. І те, і інше вважається цілком нормальним. Відомо, що діти і юнаки сплять довше дорослих, а старих людей - найменший. Працюючі сплять краще домогосподарок і пенсіонерів. З молодих гірше інших сплять учні шкіл і вузів. Чоловіки рідше скаржаться на безсоння, ніж жінки, хоча в цілому жінки сплять більше чоловіків.

Люди рухливі, енергійні звичайно сплять менше середньої норми. Довше інших сплять люди зі зниженим інтелектом. У народі вважається, що багато спати - шкідливо. Недарма прислів'я говорить: "Хто багато спить, той мало живе". Сонливість зв'язують із лінощами: "Сонливий, так і ледачий".

Марнолюбні й честолюбні люди вважають сон порожньою витратою часу. Боягузливі люблять ранком тривалий час поніжитися в ліжку, маючи манеру натягати ковдру на вуха.

Багато в чому сон є регулятором настрою. В одних випадках він знижує надмірну напругу, і ми прокидаємося в гарному настрої. В інших випадках, навпаки, встаємо з ліжку з головним болем і дурним станом духу.

Порушення сну частіше буває в людей розумової праці, підданих інформаційним перевантаженням, при тривалій емоційній перенапрузі.

Негативний вплив на якість сну роблять алкоголь, нікотин, наркотики. Досить небезпечно стійке порушення сну, обумовлене пізнім вкладанням. Велике значення для сну має температура повітря. Погано засипається в пекуче натопленому й непровітрюваному приміщенні, а також після прийняття незадовго до сну гарячої ванни. Навіть тиск повітря впливає на сон: у горах люди сплять довше, ніж на рівнинній місцевості.

Уважається доцільним під час сну розташовуватися головою на північ.

Природа сну дотепер вивчена недостатньо. Існує кілька точок зору по цьому питанню. Відповідно до однієї з них, сон трактується як фізіологічний процес, спрямований на запобігання самоотруєння організму від дії шкідливих кислот і інших продуктів розпаду, які нагромадилися за період бадьорості. За іншою версією, сон пояснюється дією адреналіну, який має властивість сильно звужувати артерії. У підвищених дозах адреналін діє як отрута, однак у малих дозах він робить анемію органів і впливає на нервові центри. Оскільки сон супроводжується малокров'ям мозку, то цілком логічно думати, що такий його стан обумовлений впливом адреналіну.

Сон є циклічним фізіологічним процесом. У дорослої людини цикл повторюється кожні 90 хвилин. За ніч спостерігається від 4 до 6 циклів залежно від тривалості сну людини. У кожному циклі розрізняють дві фази - фазу повільного глибокого сну й фазу парадоксального сну.

Сон починається із дрімоти: зіниці звужуються, свідомість мутніє, виникають галюцинації. Хвилин через п'ять наступає повільний глибокий сон. При засипанні багато процесів організму як би припиняються: температура тіла знижується, частота подиху й пульс сповільнюються, кров'яний тиск падає, кількість гормону стресу - кортизола, який виділяється корковим шаром надниркових залоз, зменшується. Що стосується гормону росту, то він, навпаки, досягає винятково високого рівня. Ці гормональні зрушення активізують обмінні процеси. У цій фазі сну під закритими віками мають місце повільні обертові рухи очей. Розбуджена людина не може зрозуміти, де вона перебуває, і не пам'ятає змісту баченого в сні.

У парадоксальній фазі сну спостерігається підвищення активності різних органів і систем. Зокрема, виникають швидкі обертові рухи очей, подих стає нерегулярним, пульс і кров'яний тиск також коливаються. Посилено йде процес відновлення втрачених сил і "заліковування" усяких недуг, відбувається запам'ятовування, фіксація мозком того, що виучено або пізнане протягом дня. У чоловіків виникає ерекція статевого члена, причому не тільки в дорослих, але й у дітей, і навіть у дитин. За цією ознакою у випадку імпотенції розпізнають, чи носить остання органічний характер або психологічний. Психологічна імпотенція не виключає появи ерекції в сні.

У парадоксальній фазі сну людина бачить найбільш яскраві, емоційно пофарбовані сни. Про це свідчить той факт, що, будучи розбудженим у цей час, людина може розповісти побачене в сні.

Дитина в парадоксальному сні неспокійна, ніж дорослий. У нього постійно смикаються руки, ноги, а також м'яза обличчя. Недонесені дитини бувають настільки активними, що важко визначити, чи перебувають вони в стані парадоксального сну або бадьорості.

Циклічність глибокого повільного й парадоксального сну проявляється вже в ранньому віці, але тоді тривалість циклу коротше: в однорічних дитин - 45-50 хвилин, а до п'яти років зростає до 60- 70 хвилин. У дітей старшого віку поступово формується 90-хвилинний цикл, типовий для дорослих.

У людей похилого віку скорочення проведеного в сні часу відбувається в основному за рахунок повільного глибокого сну. Відсоток парадоксального сну зберігається досить стабільним.

З кожним новим 90-хвилинним циклом сну процес відновлення втрачених сил скорочується, а процес запам'ятовування, навпаки, збільшується. Таким чином, десь за другу годину до пробудження "запам'ятовувальна" функція діє особливо інтенсивно.

Немає людей, що не бачать снів, є лише люди, що не запам'ятовують їх. У більшості випадків сни банальні й малоцікаві. Тільки невеликий їхній відсоток містить дивні й фантастичні елементи. Примітно, що щодня виконувані рутинні заняття рідко фіксуються в сні. Раціональні й реалістичні елементи, подібні з мисленням при бадьорості, перевалюють при глибокій повільній фазі сну. У парадоксальній фазі домінують більше складні, яскраві, фантастичні сни. Нерідко буває, що в сні людина знаходить потрібний вихід з раніше що не піддавалася рішенню проблеми, як би продовжуючи творчий процес. У сні можуть переборюватися конфліктні ситуації психологічної властивості.

Зміст снів частіше негативний, ніж позитивний: поразки й невдачі, зіткнення з жорстокістю й агресивністю. Більше третини звітів про сновидіння містить емоції страху й тривоги. Але навіть при дуже хвилюючих подіях у сні супровідні їхні емоції сильно приглушені. Нерідко сплячий скрикує й пробуджується в жаху, покритий липким потом. Діти також часто прокидаються від кошмарних сновидінь і важко засипають після цього, причому неприємні теми й конфлікти частіше виникають у хлопчиків.

Важлива риса сновидінь - це здатність утримувати увагу. Останнє захоплюється певними подіями або об'єктами, від яких неможливо звільнитися: ми не можемо змусити нашу увагу перемкнутися на щось інше. Це обумовлено тим, що в сновидіннях відсутні елементи уяви: свідомість не блукає, як у бадьорості, а зосереджено на чомусь одному.

Досить розповсюдженим явищем, що супроводжує сон, служить храп. Він виникає через те, що м'яза глотки розслаблюються і язик і нижня щелепа потихеньку зсковзують назад, яке закупорює й без того вже заблокований шлях для повітря через ніс і змушує нас дихати через рот.

Статистика показує, що близько 30 відсотків чоловіків і 20 відсотків жінок хропуть у сні щоночі. Схильність до храпа підсилюється з віком. Інтенсивний храп виникає у фазі глибокого повільного сну й послабляється або зникає у фазі парадоксального сну. Оскільки храп виникає, коли людина лежить на спині, то схильністю до нього повинні володіти люди,у яких статура змушує їх більше спати на спині, а надлишок жирової тканини в гортані підсилює вібрації.

Причиною храпа можуть бути такі захворювання верхніх дихальних шляхів, як алергія, синусіт і навіть нежить. У дітей той же ефект здатний викликати великий тонзиліт. Іноді храп служить причиною виникнення періодичних затримок подиху в сні. Відповідне захворювання називають "апное в сні". За ніч буває до кількох сотень затримок подиху. Кожна з них триває кілька секунд, у виняткових випадках - до двох хвилин. У ці моменти людина починає неспокійно вертітися й битися, як у конвульсіях, але звичайно не прокидається. При поновленні подих супроводжується голосним, вибуховим храпом. Апное частіше страждають чоловіки у віці після сорока років.

Захворювання має два наслідки:

1. Вдень хворі відчувають сильну сонливість, обумовлену дефіцитом сну через часті затримки подиху.

2. У періоди дихальних пауз падає рівень кисню в крові, викликаючи кисневу недостатність в організмі. Це обумовлює підвищення тиску в малому (легеневому) колі кровообігу й порушення серцевого ритму. Як снотворні, так і алкоголь, які придушують подих, збільшують апное в сні. Через це захворювання можлива раптова смерть літніх повних людей.