Цінні папери

До об'єктів цивільного права відносяться також цінні папери. Вони є специфічним об'єктом цивільного права. До них неможливо застосувати загальне визначення по­няття об'єктів цивільних правовідносин, їх не можна безпосередньо визначити як блага, заради яких суб'єкти вступають у правовідносини. Заради цінних паперів як паперів ніхто у правовідносини не вступає. Призначення цінних паперів в іншому - засвідчувати права їх закон­них держателів на цінності, що в них зазначені, забезпе­чувати одержання саме цих цінностей.

Можна виділити такі основні ознаки цінних паперів.

По-перше, будь який цінний папір повинен відпові­дати вимогам щодо форми, яка визначається законом.

За загальним правилом, цінні папери являють собою документи, Ідо складаються на спеціальних бланках з певним ступенем захисту. Кабінетом Міністрів України затверджені Правила виготовлення і використання век­сельних бланків, а також встановлений "Порядок виго­товлення бланків цінних паперів" .

По-друге, цінні папери, за загальним правилом, мо­жуть вільно передаватись однією особою іншій.

При передачі цінного паперу до нового держателя останньому переходять і усі зазначені у папері права.

По-третє, у кожному цінному папері повинна бути точно визначена юридична можливість здійснити ту дію, на яку має право законний утримувач паперу. Це може бути право на отримання визначеної суми грошей, при­бутку у вигляді дивідендів чи процентів, певного майна, а також право брати учать в управлінні акціонерним то­вариством. При цьому види прав, що можуть бути закрі­плені у цінному папері, визначаються законом чи у встановленому емітентом порядку.

По-четверте, не може мати місця часткова передача прав, зазначених у цінному папері. У випадках, коли цінний папір підтверджує наявність не тільки майнових, а й інших прав, передача паперу означає передачу усіх прав, посвідчених ним.

По-п'яте, характерною ознакою цінних паперів є те, що здійснення втілених у них прав можливе, як прави­ло, лише при пред'явленні самих цінних паперів.

Однак слід зазначити, що вказане правило застосову­ється не до усіх цінних паперів. Зокрема воно не засто­совується до цінних паперів, що випущені у бездокументарній формі, тобто до таких цінних паперів, що знахо­дяться у формі записів на рахунках у системі, елект­ронного обігу цінних паперів.

Характеризуючи цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин, слід підкреслити, що у цивільному праві України вони відносяться до рухомих і неподільних ре­чей, можуть бути індивідуально-визначеними і визнача­тись родовими ознаками.

Отже, цінні папери можна визначити як документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що по­свідчують майнові або особисті права їх утримувачів, здій­снення яких можливе, як правило, тільки у разі пре­д'явлення цінного паперу.

У цивільному праві цінні папери розрізняються: за змістом, за особою боржника, за способом визначення уповноваженої особи.

За змістом цінні папери поділяються на товарні та грошові.

Товарні цінні папери посвідчують право їх держателів на цінності, виражені у реальних речах (товарі). Товарні цінні папери ще називають товаророзпорядчими докумен­тами, оскільки при передачі такого паперу іншій особі во­лоділець цього паперу розпоряджається зазначеним у па­пері майном. До товарних цінних паперів відносяться: ко­носамент, накладна, деякі приватизаційні папери тощо.

Слід підкреслити, що перелік цінних паперів, наведе­ний у ст. З Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", не є вичерпним, адже в ньому не вказані такі до­кументи, порядок випуску та обігу яких врегульований ін­шими нормативними актами України і які віднесеш до цінних паперів світовою практикою. Зокрема, до таких цінних паперів відносяться коносаменти та чеки.

Грошові цінні папери виражають право їх держателів на цінність у вигляді певної суми грошей. Держатель грошового цінного папера має право на отримання гро­шової суми, що визначена в ньому. До грошових паперів належать: акції, векселі, чеки, ощадні сертифікати та ін.

Цінні папери за своїми емітентами, що випускають їх і зобов'язані здійснити передбачень в них дії, поділяють­ся на: державні; випущені за рішенням місцевих рад на­родних депутатів; приватні

Державні цінні папери випускаються державою Це, наприклад, приватизаційні папери, казначейські зобо­в'язання. Державні цінні папери гарантовані усіма акти­вами держави

До цінних паперів, що випускаються за рішенням мі­сцевих рад народних депутатів, відносяться облігації мі­сцевих позик, гарантовані майном відповідних адмініст­ративне-територіальних утворень.

До приватних цінних паперів відносяться ті папери, Що випускаються приватними особами (акції акціонер­них товариств, облігації підприємств тощо). Цінні папе­ри, що випускаються в обіг приватними особами, гаран­товані виключно майном цих осіб.

В залежності від способу визначення уповноваженої особи, яка є власником цінного папера, останні поділя­ються на іменні, ордерні та цінні папери на пред'явника. В залежності від того, до якого із цих видів належить Цінний папір, визначається спосіб його передачі.

Іменним цінним папером є такий документ, в тексті якого зазначений його власник Однак для легітимації володільця цінного папера у якості суб'єкта права необ­хідно, щоб його ім'я було зазначене не лише у тексті цінного папера, а й у реєстрі власників Іменних цінних паперів. Зокрема, v Законі України "Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" вказано, що права на участь в управлінні на одержання доходу тощо, тобто як майнові, так і особисті права), які випливають Із іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. На наш погляд, досить точно поняття іменного цінного па­пера було дане М.М.Агарковим, який визначав імен­ний цінний папір як документ, який легітимує свого утримувача у, якості суб'єкта зазначеного v ньому права, якщо він визначений у якості такого як в тексті доку­мента, так і в книзі зобов'язаної особи (реєстрі).

Іменні цінні папери можуть переходити від одних до інших осіб, однак це пов'язане з виконанням певних формальностей. Так, для передачі іменного цінного па­пера необхідно поставити на ньому передавальний за­пис і внести відповідні зміни до реєстру власників іменних цінних паперів. Крім того, можуть встанов­люватись обмеження чи навіть заборона щодо передачі іменних документів як у законодавстві, так і в самих цінних паперах. Зокрема, іменним цінним папером, що не підлягає обігу, а його продаж відчуження) ін­шим особам визнається недійсним, є іменний ощад­ний сертифікат.

До іменних цінних паперів можуть відноситись: акції, ощадні сертифікати, облігації.

Ордерним цінним папером є такий документ, держа­тель якого є легітимованим у якості суб'єкта зазначеного у ньому права, якщо на ньому зупиняється безперервний ряд передавальних записів. Із даного визначення можна зробити висновок, що ордерні цінні папери передаються шляхом вчинення на них передавального запису - індо­саменту, який може бути іменним або бланковим При вчиненні іменного індосаменту вказується ім'я особи, що передає цей документ (індосант), а також ім'я набу­вача (індосата). У разі ж передачі ордерного цінного па­пера шляхом вчинення бланкового передавального запи­су індосанту достатньо просто поставити у документі свій підпис. Держатель ордерного цінного папера, до якого він перейшов через бланковий індосамент, може у будь-який час вписати своє ім'я у документ.

Таким чином, держателю ордерного документа нада­на не обтяжена особливими формальностями можли­вість передачі прав по цінному паперу. Слід підкреслити, що кожний індосант по ордерному цінному паперу від­повідає не тільки за дійсність права, яке він передає ра­зом з документом, але й за його здійснення. Найбільш поширеними ордерними цінними паперами є коноса­мент і вексель.

Однією із основних відмінностей між іменними і ор­дерними цінними паперами є те, що при передачі імен­ного цінного папера відчужувач відповідає лише за дійс­ність права, яке випливає із документа, а при передачі ордерного цінного папера відчужувач (індосант) відпові­дає не тільки за дійсність права, яке випливає з доку­мента, але й за його здійснення. Держатель ордерного цінного папера може звернутись до кожного індосанта з вимогою задоволення прав, які посвідчуються цінним папером.

Під цінними паперами на пред'явника розуміють па­пери, володіння якими безпосередньо забезпечує мож­ливість здійснення виражених у них прав. Здійснити право за цінними паперами на пред'явника може особа, що його пред'явить.

Цінні папери на пред'явника відрізняються від імен­них та ордерних за такими ознаками:

1) вони випускаються без зазначення особи, яка має право на цінність за документом, а суб'єктом виражених у них прав визначають свого держателя, який пред'являє їх зобов'язаній особі;

2) вони передаються шляхом простої передачі доку­мента новому держателю.