Деревій цілолйстий. Жовтець повзучий. Лілія лісова

ДЕРЕВІЙ ЦІЛОЛЙСТИЙ Achillea ptarmica — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцві­тих). Стебла одиничні, прямостоя­чі, розгалужені, біля основи зде­рев'янілі, ЗО—120 см заввишки. Листки цілісні, голі або слабо-опушені, сидячі, вузьколанцетні, двічіпилчасті, до 6 мм завширшки. Квітки зібрані в кошики, що ут­ворюють негустий щиток; крайові квітки (їх 8—14) язичкові, маточ­кові, білі, серединні — трубчасті, двостатеві. Плід сім'янка. Цвіте у липні — вересні. Поширення. Росте на вологих лу­ках, по берегах річок і водойм на Прикарпатті і зрідка на Поліс­сі (в західній частині). Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Зрізають верхівки стебел (без зде­рев'янілих частин). Сушать під на­метом або на горищі. Рослина неофіцикалька.

Хімічний склад. Кошики містять алкалоїд ахілін і ефірну олію, до складу якої входить стеароптен. У листках є значна кількість (до 90 мг% ) аскорбінової кислоти. Фармакологічні властивості і ви­користання. Рослина відома в на­родній медицині як кровоспинний, ранозагоювальний та знеболюю­чий засіб, її використовували при виразковій хворобі шлунка, при туберкульозі легень, геморої, мат­кових кровотечах, зубному болі, для загоювання ран і виразок.


 

ЖОВТЕЦЬ ПОВЗУЧИЙ

лютик ползучий

Ranunculus repensбагаторічна  трав'яниста   рослина родини   жовтецевих.   Стебло   ви­східне,   15—75  см   заввишки,  при основі — з   довгими   надземними пагонами,   які   по   вузлах   укорі­нюються.    Листки,    крім    верхів­кових,— черешкові, трійчасте-або двічі трійчасторозсічені, з тричі-розділеними    на    гострозубчасті частки   сегментами.   Квітки   пра­вильні,   двостатеві,   п'ятирозділь­ні, з жовтими, блискучими, обер­ненояйцевидними       пелюстками. Плід — збірний, із сім'янок, куля­стий  Цвіте у травні — червні. Поширення.    Росте    на    вологих місцях по всій території України, крім полинового Степу.

    Сировина.  З  лікувальною  метою  використовують траву, зібрану під

час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний    склад.    Трава   містить дубильні     речовини,      алкалоїди (0,1  %),  кумарини  (умбеліферон, скополетин),   флавоноїди   (вітек-син,    сапонаретин,    неовітексин), аскорбінову кислоту, хінони,  са­поніни Tav-лактони  (ранункулін і протоанемонін). Фармакологічні властивості і ви­користання. У зв'язку з великою отруйністю  цю  рослину  викори­стовують в основному зовнішньо як   ранозагоювальний,   витяжний та бактерицидний засіб при золо­тусі (для прискорення дозрівання наривів)  та фурункульозі.  Засто­совують свіже добре зім'яте листя, накладаючи на рани. В тібетській медицині рослину використовува­ли при головних болях,  водянці, набряках   та   жіночих   хворобах.

 

 

ЛІЛІЯ ЛІСОВА

лилия лесная

 Lilium martagonбагаторічна цибулинна рослина родини лілійних. Цибулина яйце­видна, жовтаво-кремова, склада­ється з багатьох м'ясистих лусок. Стебло прямостояче, нерозгалужене, зелене або з червонува­тими крапками, голе або опушене, 50—150 см заввишки. Листки цілокраї, еліптично-ланцетовидні; верхні й нижні — чергові, серед­ні — зібрані по 5—8 у кільце, біль­ші за нижніх і верхніх. Квітки правильні, двостатеві, ве­ликі, ясно-пурпурові, з темно-фіолетовими плямами, зібрані у верхівкові рідкі китиці. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Рідкісна рослина. За­несена до Червоної книги Укра­їнської РСР. Культивується як декоративна.

Сировина. З лікувальною метою використовують квітки, листки і цибулини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад не вивчено. Фармакологічні властивості і ви­користання. В народній медицині рослину використовують як се­чогінний, болетамувальний і рано­загоювальний засіб та при жовтя­ниці. Цибулини їстівні, їх їдять свіжими або печеними, про запас сушать. Сушені цибулини пере­мелюють на борошно, з якого готують поживну корисну молоч­ну кашу.