Суниці — не тільки ласощі

Суниці лісові (наукова назва — Fragaria vesca L. — похо­дить від слів fragre — пахнути або від fragum — суниця; vesca — мізерний, дрібний) — невеличка багаторічна рослина з родини розових, заввишки до 20 см, з коротким горизон­тальним кореневищем і численними тонкими корінцями. Від старої рослини щороку відходять довгі надземні гони («ву­си»); у вузлах, де відростають нові листочки, вуса вкорінюю­ться і, таким чином, утворюються нові кущики суниць.

Трійчасті великозубчасті по краю шовковисто-волосисті листки сидять на черешках завдовжки до 20 см. Виразні білі квіточки на довгих квітоніжках скупчені по кілька в напів-зонтиках. Цвітіння починається з кінця квітня і триває аж до середини липня. Отже, водночас на рослині поряд із стиглими плодами можна бачити і квітки, і бутони.

Власне те, що в суниць називають ягодою, з ботанічного погляду помилково. Плід у суниць утворюється з розрослого м'ясистого квітколожа, в якому близько до поверхні містять­ся численні плодики — горішки.

Ніжні, запашні, приємні на смак свіжі плоди суниці — чудовий дієтичний, надзвичайно корисний продукт. Вжи­вають їх переважно свіжими; про запас з них готують соки, сиропи, компоти, джеми, варення тощо)

Як свідчить багатий досвід медицини, вони благотворно діють при хворобах нирок, зокрема при ниркових каменях, захворюваннях печінки й жовчних шляхів. Суницями лікують катари шлунка та інші хвороби шлунково-кишкової системи. Спосіб вживання найпростіший: їсти ягоди досхочу. Проте деяким людям суниці вадять. При вживанні їх можуть виникнути небажані хворобливі  явища,  які  в  народі  називають кропивницею.

Особливої шани зажили суниці лісові в народній меди­цині. І не випадково. Доведено їхню ефективність як в'язко­го, сечогінного, кровоочисного й оздоровчого засобу. Ягоди поліпшують обмін речовин в організмі, регулюють функціо­нальну діяльність шлунково-кишкового тракту, а також є протизапальним та жовчогінним засобом.

Щонайперше, суниці лісові дуже багаті на вітаміни. У сві­жих плодах міститься: вітаміну С — 30—60 мг% (в лист­ках — до 400 мг% ), каротину (провітаміну А) — 0,08, віта­міну В1 — 0,03, вітаміну В2 — 0,1 мг% , майже така ж кіль­кість вітаміну К та 0,3 мг% вітаміну PP. Вітаміни, як ві­домо, конче необхідні для людського організму. Недарма видатний вітчизняний вчений Р. В. Чаговець називав їх «агентами життя». Та й сама назва «вітаміни» в основі своїй має латинське слово vita — «життя».

Суниці лісові зарекомендували себе як досить ефектив­ний засіб при гіпертонії, склерозах та проносах. Свіжим со­ком ягід суниць з успіхом лікують також багато шкірних захворювань, зокрема різні, навіть застарілі, форми екземи. Суниці сприяють видаленню глистів — солітера, волосого­ловців, гостриків та круглих. Лікуючись суницями, вживайте 1 кг ягід щодня за 3—4 прийоми, їжте їх свіжими, можна з молоком, вершками, молодою сметаною, цукром. Тим же, в кого суниці, як уже згадувалося, можуть викликати кропив­ницю, ягоди треба споживати після їжі, краще разом з іншими продуктами.

У давнину суниці були й косметичним засобом. Тодішні красуні змащували розтертими свіжими ягодами обличчя на ніч — шкіра ставала свіжою й оксамитною. За допомогою суничного соку виводили ластовиння й лишаї.

Протягом року можна використовувати також листя, зібране під час цвітіння і висушене у затінку на повітрі або в-печі. Його вживають у вигляді водного відвару при запа­леннях у тонких кишках, гастриті й катарах товстих кишок, проносах та інших хворобах травних органів. Корисно пити взимку чай з сухих стебел суниць.