РОЗДІЛ - ВІЙСЬКОВИЙ ХОРТИНГ


Офіційний сайт Федерації військового хортингу України: http://horting.expert/
Президент Міжнародної федерації військового хортингу
Шило Олексій Миколайович, 28.01.1975 р.н.
Голова розділу змагань "Військовий хортинг" УФХ,
Президент федерації військового хортингу України,
Майстер спорту України з хортингу
Адреса і контакти:
01011 Київ, вул. Арсенальна, 20-44.
Тел: +38-095-213-78-91 моб., +38-063-181-79-40 моб.
E-mail: speckor07@mail.ru


СТАТУТНІ ДОКУМЕНТИ МІЖНАРОДНОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ВІЙСЬКОВОГО ХОРТИНГУ

Суть військового хортингу як виду спорту

В одній статті даного методичного посібника не представляється можливим розглянути всі питання методики підготовки юнаків та молоді до служби у лавах збройних сил, а також підготовки воїнів до ефективного  ведення рукопашної сутички із застосуванням прийомів військового хортингу. Тому ми зупинимося лише на основних принципах навчання, дамо історичну довідку, викладемо нашу точку зору на організацію та проведення занять, навчання різним технічним прийомам військового хортингу і тренування бійців у виконанні цих прийомів, а також дамо аналіз правилам змагань з військового хортингу та його застосування в діючих підрозділах Збройних Сил України.
Основна відмінність військового хортингу від інших різновидів військово-прикладного характеру в тому, що це командний вид спорту, в якому особисті результати не враховуються. Проведення змагань та їх підсумки проводяться виключно серед команд (військових відділень по 10 чоловік). Завдання фізичної підготовки засобами заснованого в Україні військового хортингу полягають у тому, щоб повсякденно розвивати й удосконалювати фізичні та вольові якості юнаків, допризовників і солдатів, серед яких особливе значення має фізична витривалість. Кожному солдатові необхідно досконало оволодіти прийомами рукопашної сутички, подолання штучних та природних перешкод, водних перешкод, пересування і дій у лісі, в місті тощо. Для того щоб успішно володіти зброєю і бойовою технікою, повністю використати їх потужність, недостатньо мати відмінні знання, потрібно володіти високорозвиненими психофізичними якостями, що досягається систематичним тренуванням.
Історія виникнення військового хортингу в Україні та світі
Озброєння сучасних армій численною і потужною технікою, швидкість і рішучий характер бойових дій, багатоденні битви, що протікають вдень і вночі в різних умовах місцевості і погоди, – все це вимагає від військ високої фізичної підготовленості. Тому в мирний час необхідно на основі досвіду ветеранів війни, особливо, ветеранів десантних військ і військ спеціального призначення так організувати фізичну підготовку та загартування юнаків, допризовної молоді та діючих солдатів, щоб вони стали вправними воїнами, здатними долати будь-які труднощі похідно-бойового життя.
Найважливіша вимога до наступаючої піхоті – стрімкість і швидкість, безвідривне просування слідом за вогневим валом на всю тактичну глибину головної оборонної смуги. Темп кидка з рубежу атаки повинен бути таким, щоб увірватися на передній край оборони противника раніше, ніж його жива сила вийде з притулків і підготуватися до бою після перенесення артилерійського вогню. Затримка атакуючих ланцюгів для очищення першої траншеї, притулків і довготривалих споруд чревата серйозними наслідками. Це справа других ешелонів і резерву. Вогневі точки і групи противника, що заважають подальшому просуванню, знищуються попутно. Отже, успіх наступальних дій значною мірою залежить від фізичної підготовки простого солдата. Бойовий досвід показує, що сильні і витривалі бійці, натреновані швидко пересуватися і долати природні та штучні перешкоди, навчені прийомам ближньої рукопашної сутички, несуть менше втрат і в короткий термін домагаються розгрому ворога.
Аналізуючи це, ми розуміємо, що ефективної методики підготовки бійців до таких дій в українській армії ще немає. А зміст і методи фізичної підготовки і тренування сучасного солдата дещо відрізняються від звичайних планових занять з фізичної підготовки, вони спрямовані на те, щоб воїни придбали бойові якості та навички, необхідні для штурму, і не враховують всієї широти та різнобіччя ведення сучасний бойових операцій. Таким чином виникла необхідність заснування в Україні військового хортингу як системи підготовки юнака з молодшого шкільного віку і до рівня солдата-контрактника професійної армії.
Так, 3 серпня 2015 року установчими зборами засновників був затверджений статут громадської організації «Міжнародна федерація військового хортингу» (PUBLIC ORGANIZATION «INTERNATIONAL MILITARY HORTING FEDERATION») і наказом № 26/2 була зареєстрована Івано-Франківським міським управлінням юстиції Івано-Франківської області 14 серпня 2015 року. Ідентифікаційний код юридичної особи: 39952309. Видане Свідоцтво № 1441736 від 14 серпня 2015 року про реєстрації громадського обєднання як громадської організації Міжнародної федерації військового хортингу, основна мета якої: провадження розвитку та популяризації військового хортингу, забезпечення соціальної справедливості, пріоритету загальнолюдських цінностей, військово-патріотичне виховання, спільна реалізація та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема екеномічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів своїх членів. Органами управління організації є Загальні збори і Правління, а президентом Міжнародної федерації військового хортингу був обраний діючий військовослужбовець Шило Олексій Миколайович.
Одночасно з Міжнародною федерацією була зареєстрована Громадська організація «Федерація військового хортингу України» (Свідоцтво № 1441698 від 14 серпня 2015 року).

 Правила змагань з військового хортингу і методика їх проведення

У змагальну програму військового хортингу входять 7 етапів:
1. Воєнізований марш-кидок.
2. Стрільба з вогнепальної зброї.
3. Метання гранати.
4. Тактична військова медицина.
5. Розбирання та збирання вогнепальної зброї.
6. Військовий показовий виступ.
7. Рукопашна сутичка (двобій за правилами спортивного хортингу).
У підсумках змагань враховуються тільки командні результати.
Команда з військового хортингу складається з десяти чолоків (військове відділення).
Змагання проводяться на військовому полігоні у два дні. Перший день – перші 5 етапів; другий день – шостий і сьомий етапи.
Характеристика етапів змагань і орієнтовний розклад.
Етап № 1. Воєнізований марш-кидок.
Для хортингістів кадетського віку 14-15 років дистанція – 2 км.
Для учасників юніорського віку 16-17 років дистанція – 3 км.
Для дорослих старше 18 років дистанція – 5 км.
Старт о 9:00. На проведення етапу змагання уходить 1 година.
Результат у хвилинах і секундах враховується за останнім учасником команди.
Етап № 2. Стрільба з вогнепальної зброї.
Стрільба починається в 10:00 до 12:00 і проводиться з пневматичної гвинтівки та пневматичного пістолету.
Стрільба з пневматичної гвинтівки виконується з трьох позицій:
– стоячи;
– з коліна;
– лежачи.
Стрільба відбувається по трьом мішеням, що знаходяться на дальності:
8 м, 15 м, 25 м.
Стрільба з пневматичного пістолета виконується з позиції стоячи і у мішень, що знаходиться на дальності 8 м.
Результати стрільби враховуються відповідно до правил змагань зі стрілкового спорту.
Етап № 3. Метання гранати.
Мітання гранати починається о 12:00 до 14:00 і проводиться не на дальність, а на влучність.
Вага гранати:
Для хортингістів кадетського віку 14-15 років – 300 г.
Для учасників юніорського віку 16-17 років – 500 г.
Для дорослих старше 18 років – 700 г.
Учасник виконує три кидка гранати по цілях (умовному окопу), розташованих на дистанції:
Для хортингістів кадетського віку 14-15 років – 15 м, 20 м, 25 м.
Для учасників юніорського віку 16-17 років – 20 м, 25 м, 30 м.
Для дорослих старше 18 років – 20 м, 25 м, 30 м.
Ціль позначається наступним чином: центральний щит діаметром 1 м, навколо щита – радіус 1 м.
Разом – 3 м.
Результат:
– влучення в щит (окоп 1 м) – 10 балів;
– влучення в радіус (зразлива частина біля окопу 3 м) – 5 балів;
– не влучення в радіус (окоп і вразливу частину) – 0 балів.
Етап № 4. Тактична військова медицина.
Змагання з тактичної медицина починається орієнтовно після обіду (з 14:00 до 15:00) орієнтовно в 15:00 і проводяться у дві години до 17:00.
Команда-учасник поділяється на 2 частини – по 5 чол. Після команди «старт» чотири чоловіка мають вдягнути противогази і пробігти 100 м з медичними носилками до 5-го (пораненого) учасника, накласти йому жгут на ліву ногу (стегно або гомілку, за завданням), потім покласти пораненого на носилки і повернутися до місця старту. Носилки – загальновійськові.
Поранений учасник вагою:
– для кадетів – 50 кг;
– для юніорів – 60 кг;
– для дорослих – 70 кг.
Під час транспортування пораненому заборонено триматися за носилки. Руки в нього – схресно на животі.
Замість пораненого може служити манекен відповідної ваги.
Результат команди зазначається у хвилинах і секундах, за які був проведений повний спасальний цикл пораненого від старту до фінішу. Фіксується час обох пятірок однієї команди разом.
Етап № 5. Розбирання та збирання вогнепальної зброї.
Змагання даного етапу є останніми у першому змаганьному дні і починаються о 17:00, закінчуються о 19:00.
Розбирання та збирання вогнепальної зброї відбувається у трьох видах зброї:
1. Автомат Калашникова – АКС-74;
2. Кулемет Калашникова;
3. Пістолет Макарова.
Для проведення змагання ставиться 3 стола, на яких розташовані 3 зазначених види вогнепальної зброї (макети).
По-командно по три чоловіка учасники розбирають і збирають зброю на час, у встановленій у Збройних Силах України послідовності.
Загальний результат команди складається з сумми хвилин і секунд, за які були виконані зазначені вправи. Перемагає в етапі команда, яка має найменший сумований час.
На цьому перший день змагання з фійськового хортингу закінчується.
Етап № 6. Військовий показовий виступ.
Змагання з військового показового виступу розпочинають другий змагальний день. Початок етапу змагань о 9:00. Кінець о 10:00.
Відведений час на один показовий виступ:
– для кадетів 14-15 років – до 5 хв;
– для юніорів 16-17 років – до 7 хв;
– для дорослих старше 18 років – до 10 хв.
Показовий виступ виконує команда у повному складі один раз. Послідовність виступів регламентується попереднім жеребкуванням.
Основними цінностями в показовому виступі є:
– техніка ударів і блоків руками та ногами;
– техніка кидків, задушливих та больових прийомів у стійці і в партері;
– техніка володіння холодною імітаційною зброєю та вогнепальною не бойовою зброєю;
– техніка самозахисту (в тому числі за допомогою елементів одягу та предметів побуту);
– володіння тактикою ведення рукопашної сутички;
– володіння додатковими якостями бійця військового хортингу (акробатика, сконцентрованість, координація);
– командний дух.
За допущені помилки при виконанні знімається певна кількість балів у залежності від значимості помилки. Сума знятих балів віднімається від максимальної оцінки, залежно від рівня виконання (легкий, середній, високий). При цьому однотипні помилки фіксуються лише один раз навіть за умови їх неодноразового повторення в ході виступу.
Змагання даного етапу закінчуються і учасники готуються до двобоїв.
Етап № 7. Рукопашна сутичка.
Двобої етапу «Рукопашна сутичка» проводяться відповідно до встановлених міжнародних правил змагань зі спортивного хортингу.
У складі команди має бути по одному учаснику в кожній ваговій категорії (9 категорій) та один учасник, який виступає в абсолютній ваговій категорії – разом 10 учасників у 10-ти двобоях.
 Команда, яка виграла іншу команду, проходить в наступне коло змагань. Команда, що програла – вибуває.
У змаганні даного етапу визначаються та йдуть у загальний залік:
– одне перше місце;
– одне друге місце;
– два треті місця (учасники напівфіналів);
– два четверті місця (учасники чвертьфіналів).
Другий день змагання з військового хортингу закінчується орієнтовно о 17:00, але загальний час на проведення залежить від кількості учасників змагань, якості проведення двобоїв, організації суддівства тощо.

Основні принципи методики навчання

Навчати учнів прийомам військового хортингу потрібно на всіх видах зброї (рушницях, карабінах, автоматах, ножах тощо), наявних на озброєнні підрозділів збройних сил. Для вдосконалення бійців у виконанні прийомів рукопашної сутички, для розвитку у них потрібних в рукопашному бою якостей слід застосовувати дерев'яні рушниці або палиці з м'якими наконечниками.
Навчання технічним прийомам і способам рукопашного бою в діючій армії слід проводити на спеціальних заняттях за рахунок годин, відведених на фізичну підготовку. Подальше тренування бійця треба проводити на заняттях з тактичної підготовки при вирішенні конкретних тактичних завдань.
Головними елементами методики навчання технічним прийомам військового хортингу є:
– зразковий показ прийому з коротким поясненням його призначення і техніки його виконання у двобої;
– вивчення прийому спочатку в цілому (виконати 3-5 разів);
– відпрацювання потрібних прийомів за елементами і усунення грубих помилок;
– тренування бійця в цілісному виконанні прийому (деталі прийому відпрацьовуються поступово, в ході тренування).
У початковий період підготовки учнів основою методики занять є:
– групове вивчення;
– самостійне тренування (одиночне або парне) учнів у виконанні прийомів (в той же час керівник почергово перевіряє кожного учня).
Одне із завдань вивчення прийомів рукопашної сутички і тренування бійця – розвиток і вдосконалення у нього вольових і фізичних якостей. Це досягається шляхом багаторазового повторення прийомів (за короткими командами, знаками, сигналами), насичення заняття елементами раптовості, несподіваності, включення в тренування коротких за часом, але часто повторюваних дій, що вимагають швидкості і великої напруги, чергування на заняттях різних прийомів і дій: ходьби, бігу, стрибків, метання гранат, лазіння тощо.
У першу чергу доцільніше вивчати наступальні прийоми і дії військового хортингу, а потім пов'язані з ними захисні дії.
Після того як прийом освоєний учнем, треба тренувати його у виконанні цього прийому в різних умовах і в поєднанні з раніше вивченими прийомами. При комплексному тренуванні потрібно чергувати виконання різних способів дій, наприклад: дії, що вимагають швидкості, – з діями, що привчають до обережності і точності; дії, що розвивають силу і витривалість, – зі спокійними і малорухомими; стрімкі дії з вигуками і криками – з діями скритними, безшумними.
У військовому хортингу в початковий період підготовки слід тренувати учнів у діях, що вимагають не тривалої, але сильної напруги, а потім, коли вони отримають необхідну підготовку, вводити короткі граничні і тривалі великі напруги. Таким чином, виробляється різнобічна спеціальна військова витривалість.
Домагаючись, щоб бійці діяли тактично грамотно і осмислено, необхідно ускладнювати обстановку, наближати її до бойових умов. З цією метою на заняттях від учнів потрібно вимагати:
– пересування і подолання перешкод всіма способами, згідно місцевості по обстановці (стрімко, ведучи вогонь на ходу, а також таємно і безшумно);
– знищення противника у першу чергу вогнем (навскидку, в упор), гранатою і холодною зброєю.
Навчальна обстановка багато в чому пожвавлюється, якщо учні, які позначають противника, діють активно, сноровисто, вміло керують манекенами, користуються указками, тренувальними палицями, а якщо обстановка вимагає, то несподівано з'являються, нападають і видаляються з поля бою.

Організація і проведення занять

Досвід бойової підготовки багатьох підрозділів Федерації військового хортингу України показує, що навчання бійця військового хортингу доцільніше проводити у формі двогодинного навчально-тренувального уроку не рідше двох разів на тиждень. Урок проводиться в такому порядку:
Вступна частина (10-20 хвилин)
Завдання. Підготовка до занять. Тренування бійців у швидких, сноровистих діях при виконанні найпростіших (вивчених раніше) прийомів і способів.
Зміст. Пояснення мети заняття. Добирання до місця занять з рішенням коротких завдань: пересування різними способами, подолання перешкод, дії за несподіваними ввідними, командами і сигналами.
Основна частина (50-60 хвилин)
Завдання. Вивчення нових (чергових) прийомів військового хортингу і тренування у виконанні їх у різних умовах і в різних поєднаннях.
Зміст. Вивчення способів пересування, подолання перешкод, метання гранат, прийомів бою автоматом (карабіном, гвинтівкою). Робота прикладом зброї. Стрільба в упор (навчальними патронами). Прийоми двобою на автоматах або палицях із м'яким наконечником. Прийоми двобою ножем, підручними засобами і без зброї.
Відзначимо, що в основній частині заняття корисніше вивчати невелику кількість нових прийомів і способів (2-3), удосконалюючи вже засвоєні раніше.
Заключна частина (10-30 хвилин)
Завдання. Комплексне тренування учнів у виконанні прийомів і дій у різній обстановці, на різноманітній місцевості (для розвитку військово-прикладної витривалості, швидкості дій та інших, потрібних у бою якостей).
Зміст. Пересування, подолання перешкод, ведення вогню (навчальними патронами), метання гранат, кидок в атаку і ураження противника багнетом (прикладом, ножем) однієї або декількох груп манекенів, парні і групові бої на рушницях із м'якими наконечниками (короткі епізоди бою), ходьба, повороти.
Заняття з підготовки до рукопашної сутички можуть бути організовані одночасні, змінні та змішані. Розглянемо, чим відрізняються ці види занять.
На одночасних заняттях з військового хортингу всі бійці підрозділу (взводу, відділення) поодинці, парами або групами займаються тільки одним розділом підготовки до рукопашної сутички. Ця форма занять найбільш зручна в початковому періоді навчання.
На змінних заняттях з військового хортингу бійці одного підрозділу вивчають різні розділи підготовки до рукопашної сутички.
Приклади проведення таких занять з військового хортингу:
– перше відділення (група) вивчає прийоми бою на автоматах;
– друге відділення (група) – прийоми бою з ножем;
– третє відділення (група) – подолання перешкод;
– четверте відділення (група) – прийоми бою на автоматах з м'якими наконечниками.
Через 15-20 хвилин (час визначається інструктором) відділення (групи) міняються місцями і приступають до вивчення інших прийомів. Наприкінці таких занять проводиться загальне комплексне тренування.
Описаний метод найбільш застосовний при тренуванні вже підготовлених бійців військового хортингу в зв'язковому і чіткому виконанні раніше засвоєних прийомів. Він застосовується головним чином в основній частині заняття.
Змішані заняття – це такі заняття, на яких частину часу учні освоюють якийсь один розділ військового хортингу, а іншу частину – різні розділи (зі зміною груп). Наприкінці змішаних занять також проводиться комплексне тренування.
Кожне із перелічених занять повинно проводитися за заздалегідь складеним планом, в якому повинні бути зазначені мета заняття, прийоми, що підлягають вивченню, орієнтовний час, форма одягу та необхідний інвентар. Напередодні заняття інструктор з військового хортингу знайомить командирів відділень (або старших груп) із планом, інструктує їх, перевіряє обладнання місця для занять, інвентар та навчальну зброю.
Таким чином, підводячи підсумок, можна сказати, що основна мета навчання військового хортингу – підготувати сміливого, спритного, рішучого і ініціативного бійця, який вміє знайти правильне рішення в найважчій бойовій обстановці, досконало володіє прийомами єдиноборства з противником, пересування з подоланням перешкод, стрільби з різних видів зброї та влучного метання гранати.
Загальний робочий план програми військового хортингу складається з чотирьох розділів:
– прийоми бою автоматом;
– способи пересування і подолання перешкод;
– способи метання ручних гранат;
– прийоми ведення двобою неозброєного з озброєним противником.
Час на вивчення і тренування прийомів зазначено в конспектах та методичках з військовго хортингу. Заняття у навчальних закладах проводять тренери, учителя з фізичної культури та захисту Вітчизни, а в діючих військових частинах – підготовлені інструктори з військового хортингу, командири взводів і відділень. Найбільш підготовлені бійці залучаються до проведення занять з відстаючими. Основним у тренуванні є: вироблення витривалості, рухливості і автоматизму у виконанні прийомів атаки і захисних дій. Для вироблення в учнів витривалості та вміння тактично доцільно і вправно застосовувати бойові фізичні прийоми, проводити тренування їх на заняттях з тактичної підготовки. Для проведення занять виготовити своїми силами необхідну кількість опудал, манекенів, тренувальних палиць, дерев'яних ножів, макетів зброї та гранат, а також різні варіанти простих природних перешкод і спеціальну воєнізовану смугу перешкод.
   
 
Додаткова інформація про військовий хортинг

  Військово-патріотичне виховання старших підлітків у процесі занять хортингом. Стан роботи загальноосвітніх навчальних закладів з військово-патріотичного виховання учнів у процесі занять хортингом. Єдність школи та сім’ї у військово-патріотичному вихованні. Зміст військово-патріотичного виховання учнів у процесі занять хортингом. Військово-патріотичне виховання молоді засобами поліцейського хортингу