Жінка очами чоловіка.

 

Жінка очами чоловіка.
Олесь Бузіна
 
Фемінізм, ще одна жіноча примха, на яку можна закрити очі.
Феміністкам дуже хочеться, щоб їх лаяли. І краще - щоб з ранку до вечора. По-перше, безкоштовна реклама. По-друге, можливість сказати: "Ми ж попереджали: всі мужики - сволоти!"
Але давати їм таку можливість не має наміру. З якої статі лаяти феміністок і тим більше їх боятися? Хіба хтось чув, щоб вони підірвали поїзд, підклали бомбу під парламент ...?
Звичайно, якоюсь мірою вони - духовні терористки. Але справжньому чоловіку це повинне тільки приємно лоскотати нерви, а не виводити із духовної рівноваги. Адже, незважаючи на всі їхні зусилля, багато хто дотепер навіть не знають, що таке фемінізм. Як пишуть у соціальних опитуваннях, "затрудняються відповісти".
Між тим прогресивна, видана у вільному суспільстві (у самому Оксфорді!) Хатчисоновська енциклопедія пояснює явище неймовірно просто: "Переконаність у рівних правах і можливостях жінок".
Але багато чоловіків вважають, що у жінок можливостей більше! Вони вміють родити! Так завжди Толстой відповідав, коли його діставали "жіночим питанням". А він все-таки геній був.
Фемінізм, як і комунізм, пустив перші паростки наприкінці XVIII століття в епоху, яка занадто мало знала про біологічні особливості людини, а тому марила утопією рівності. Але скільки з тих пір нас не рівняли, ми однаково різні.
Чоловіки важче, костіше, ризикованіше. Фізично сильніше. У масі вище, хоча попадаються й низькорослі особи. Живуть менше.
Жінки зате біологічно виносливіші. Легше нагулюють жирок - у генетичній пам'яті залишився ре­зерв, щоб при втраті годувальника дотягти до моменту, коли помітить новий партнер. Навіть ока наші по-різному влаштовані. Чоловічий, полюваль­ничий, краще реагує на мети, що рухаються. Жіночий — на нерухомі. Усе ще з тих часів залишилось, коли ми бродили по степу, ви­глядали мамонта й збираючи ко­решки. А про фемінізм питання взагалі не стояло. Тому що спеціаліза­ція в нас різна. Жіноча - народити й виховувати. Чоловіча — знаходити їжу й захищати.
І тоді головний аргумент феміністок (несправедливо, що чоловіча праця оплачується вище) відпадає сам собою. Так, ми, чоловіки, заробляємо більше. Але куди потім витрачаємо гроші? На жінок! На квіти, розваги, на квартири, ремонти, навчання дітей і т.д. Хіба нам самим все це треба? Так, за прикладом холостяка Канта, ми взагалі ні в чому не бідуємо, крім зоряного неба над головою! Замічено ж, що позбавлений жіночого суспільства, чоловік неймовірно швидко дичає. Якщо не вірите, то хоч "Робінзона Крузо" почитайте.
Феміністки люблять виглядати, де тільки можна, пережитки патріархальщини - просто, як пил у будинку. І ледве що, нас за цю патріархальщину лаяти: зашкарублі, мол, консерватори, вороги прогресу. Але хіба так погано було патріархальне суспільство?
Насправді, роль батька в ньому часто грала мати. А на посаді короля працювала королева. Чим не патріархальне українське 18 століття? Тим часом в істориків воно зветься "царство бабів". Рівно шістдесят сім років зі ста правили дами - Катерина I, Ганна Іоановна, Єлизавета Петрівна, Катерина II. І Суворова не принижувало, що він кров проливав за "матінку-царицю". А проливав не фігурально, не заради слова - під Кінбурном на ньому живого місця не залишилося. Ледь залишився живим. І знамените око Кутузова через неї, через Катерину, загублене.
Причому ніякою гіпертрофованою гуманністю ці дами не відрізнялися. І засилали, і фаворитів виганяли з таким тріском, що навіть не снився нинішній секс-секретарці, звільненої за наказом шефа.
Феміністки чомусь вважають, що систему придушення придумали чоловіки. Що саме вони методично й жорстоко, ледве не на кожному кроці так ще й із садистським задоволенням тероризують жінок. Але можно привести сотні прикладів зворотнього - того, як придушують і принижують маленьких чоловіків у дитячому садку, у школі й будинку. Як душать їхніми теплими шарфиками добрі мами, які вважають, що саме так, а не загартовуванням, рятують від застуди, як насміхаються, а те й луплять по пальцям викладачки. Один чоловік дотепер зі здриганням згадує свою вчительку малювання. Ця особа, покликана сіяти в душах прекрасне, шпурлялася альбомами, ламала пензлика й доводила весь клас до істерики своїм слонячим ревінням. Феміністкам давно пора нею зайнятися. Адже вона принижувала не тільки хлопчиків, але й дівчинок!
Іноді жіноча владність доходить просто до абсурду! Випадок з минулого літа. Виходжу з моря - чистий, задоволений, нікого не торкаю. На березі сидить злісна тітка, роздута гнівом, як повітряна куля:
Парубок, Ви не могли б не запливати так далеко?!
А що? - запитую.
Мій онук намагається Вас копіювати й приводить Вас у приклад.
Але мене не так-те просто вивести із себе й змусити відмовитися від моєї знаменитої ввічливості. Посміхаюся всіма тридцятьма двома зубами.
Якби Ваш онук дійсно мені наслідував, він давно б вже утопив таку бабусю, як я колись свою. А моя, між іншим, була куди краще! Я навіть плакав трохи.
Сподіваюсь, тітка оцінила мій гумор. Хоча не впевнений - дуже їй хотілося щось сказати.
Але матріархат був раніше патріархату. І в кожному окремому людському житті він теж знаходиться на самому початку - коли хлопчик під доглядом мами робить перші кроки. От там і шукайте джерела насильства. Фрейд же вважав, що чоловік, якого в дитинстві безумовно любила мати, завжди залишиться переможцем і ніколи не буде садистом.
Але саме слабке місце феміністичної теорії - секс. Секс і все, що з ним зв'язане. Дві речі вкрай турбують цю категорію дам - те, що чоловік дивиться на жінку, насамперед, як на сексуальний об'єкт, і те, що він любить порнографічні фільми. Це ображає - чому, мол, не на душу в першу чергу звертають увагу?
Яскравий приклад жіночої логіки, і не більше. Чоловік шукає те, чого бракує на ринку. Якби жінки пропонували секс праворуч і ліворуч всім бажаючим, то в дефіциті була б душа. Якби жінки показували інтимні місця свого тіла, а душу перетворили в заповідну зону, то кожного чоловіка, як справжнього браконьєра, саме ці таємні стежинки, а не ноги, зводили б з розуму.
Що ж стосується порнографічних фільмів, то в них поряд жінками знімаються й чоловіки. Причому, як свідчить стататистика, заробляють менше, як і в модельному бізнесі. Давайте не урізати права акторів. Це нечесно. Їм так хочеться самовиразитися. Не менше, ніж феміністкам.
Іноді здається, що якщо фемінізація суспільства піде й далі, то який-небудь техничеський геній з почуття помсти знайде жінку-трансформер. Податливу, готову виконувати будь-які примхи - іграшку. А потреба в дійсній відпаде назавжди. Але ми розуміємо, що подібного не трапиться. На щастя, на світі досить прекрасних дам, не ображених тим, що ми бачимо в них втілення наших фантазій. На наше століття вистачить. А про виховання нових поколінь ми подбаємо.