Збережіть спокійний і гарний настрій.

 

Збережіть спокійний і гарний настрій
 Ніна Мальчик
 
Ми постійно нервуємо: і коли складаємо річний звіт, і коли збираємося в школу на батьківські збори, і коли бачимо погані сни. Ми розчаровуємося в любові, боїмося майбутнього, погано спимо по ночах... Чи можна, живучи в умовах постійного стресу, зберегти спокійний і гарний настрій? «Звичайно!» - затверджують психологи.
Головне - реально оцінити ситуацію. Це допоможе Вам вирішити, у яких випадках треба діяти, а в яких - прийняти все як є. (Згадайте молитву "Господи, дай мені терпіння прийняти те, що я не можу змінити, сили - змінити те, що можу, і мудрість - відрізнити одне від іншого".)
Кілька корисних рад
1. Регулярні заняття спортом (плавання, біг, теніс …) принесуть Вам не тільки "м'язову радість", але й навчать управляти своїм тілом, розслаблювати його й захистять Вас від духовного дискомфорту.
2. Включивши повільну музику, прийміть ароматичну ванну. Виходьте з неї не відразу, почекайте, поки вода виллється повністю - це підвищує енергетику. Потім натріть себе від верхівки до п’яток кремами й лосьйонами. Робіть це не механічно, а с натхненням.
3. Не бійтеся "витрачати час" на відпочинок. Влаштовуйте його частіше і не чекайте, поки близькі виявлять про Вас турботу. Здрімніть, випейте улюблений коктейль, подивіться телевізор, полистайте журнал - Ви цілком заслужили це. І не здумайте   супроводжувати відпочинок покаяннями: "У мене стільки справ, а я розлеглась, як принцеса!"
4. Не відзначайте свій день народження добовою вахтою в кухонного "мартена". Пообідайте із друзьямив кафе або влаштуйте пікнік на природі. До речі, сприймайте всі свята як можливість відпочити, а не переробити купу домашніх справ, які нагромадилися.
5. Не оцінюйте свої дії і своє життя з позиції товаришів по службі, родичів, чоловіка. Визнайте своє право на власну думку, не бійтеся сказати "ні",якщо Вас щось не влаштовує. Від цього Ви не перетворитеся в егоїстку, а станете більше поважати себе як особистість.
6. Живіть сьогоднішнім днем. Не прокручуйте колишні невдачі й неприємності. Вони   залишилися в минулому. Не страшіться майбутнього, прогнозуючи його не кращим образом. Воно ще не наступило, а коли наступить, можливо, усе буде навпаки.
7. Посміхайтеся, смійтеся, регочіть до сліз. Не зря існує , виречення: "Кожна хвилина суму вбиває в нашу могилу цвях, а кожна хвилина сміху вибиває звідти два цвяхи".
Що робити, якщо туга не дає спокою
Катерина, 32 роки:
Я сідаю за кермо свого автомобіля й мчуся до подруги. Вип’ємо по чашці зеленого чаю, обговоримо все від "а" до "я" — і полегшає. Проблем, звичайно, не зменшується, але вони вже не здаються катастрофою.
Таня, 21 рік:
Поплачу, а потім включу музику на всю гучність і танцюю, поки бабуся зауваження не зробить. Не можна пасивно переживати неприємності, треба щось робити.
Світлана, 32 роки:
Я роблю зачіску, наряджаюся і йду в гості. У мене багато друзів, і вони завжди мені раді. За столом не сиджу букой — посміхаюся, підтримую розмову, слухаю компліменти, випиваю келих вина. А по дорозі додому знаходжу несподівані способи виходу з тупикової ситуації.
Ніна, 44 роки:
Влітку все дуже просто: я несу свої лиха подалі в ліс, щоб залишитися наодинці із природою. Якщо поганий настрій збігається із грибним сезоном, відбувається чудо: я відчуваю, як всі суми ви­тісняються радістю й захватом. Дивишся на міцні капелюшки красноголовців — і хочеться співати. І я співаю. У мене навіть зложився "лісовий" репертуар. У будь-який час року в природи можна одержати потужний заряд   позитивних емоцій.
Ірина, 35 років:
Ще рік назад я часто плакала, злилася, нервувала. Знімати стреси намагалася різними спосо­бами: сигарками, посиділками із приятельками. Це не приносило   полегшення, лише тимчасово притупляло біль. Зараз, якщо на душі неспокійно, я молюся. І замість злості й образи приходять радість і любов до всіх людей, навіть до тих, хто заподіяв мені біль.
Олена, 28 років:
Півгодини гарного сексу допомагають мені більше, ніж всі екстрасенси й масажисти разом узяті. І тіло, і душа розслаблюються, співають. Так що у випадку сильних "напруг" я дзвоню улюбленому, і він, кинувши всі справи мчиться до мене.
А після ми сміємося над екстреним викликом швидкої допомоги.
Оля, 41 рік:
Якщо все навколо здається похмурим, я пишу лист подрузі. Вона живе в Росії, і ми не бачилися вже багато років. Починаю, звичайно, "за здоров'я", а закінчую "за упокій". А потім перечитую й думаю: ну навіщо посилати в кон­верті сльози? Та й гарного, виявляється, у мене більше. Переписую заново першу частину листа, а другу — рву в жмути. Мені відразу стає легше.
Юля, 18 років:
Одиного разу у годину "піку" в автобусі мені нахамила одна жінка. Пасажири стали лаятися, страсті розжарювалися. А я раптом чемно сказала своїй кривдниці: "Уявляляю, що Вам довелося пережити з ранку, раз нерви зовсім здали". Всі розсміялися, а вона розгубилася, не знаючи, як реагувати. Конфлікт був вичерпаний. Тоді я зрозуміла: не можна відповідати брутальністю на брутальність. Краще до всіх неприємностей ставитися з посмішкою.
Анжела, 26 років:
Мені здається, кожній людині іноді треба робити не так, як від неї очікують: поступливому - покричати й розбити чашку, завантаженому роботою - кинути все й провести ніч на дискотеці, соромливому — випити для хоробрості й зробити те, на що ніколи не вирішувався раніше. От я, наприклад, слідкую за фігурою, їм, в основному овочі, каші, зварені на воді. Але коли наступає "чорна полоса", я закуповую гору тістечок і з’їдаю їх в один присід.