Класний керівник у сучасній школі

1. Історія виникнення та розвиток інституту класного керівника

У Законі "Про середню загальноосвітню школу України" зазначається : "Повсякденне керівництво навчально – виховним процесом у класі здійснюється класним керівником, який призначається адміністрацією школи з числа вчителів, що викладають у даному класі."
Класний керівник:
"Здійснює виховання в учнів культури поведінки, формує високі моральні якості; забезпечує єдність педагогічних вимог з боку сім”ї і школи; організує в разі необхідності допомогу учням ( навчальну, матеріальну, моральну); проводить заходи, які передбачають зміцнення здоров”я учнів; організує суспільно корисну працю учнів, веде документацію класу; будує свої взаємини з учнями і їх батьками на демократичних началах, співробітництві, сприяє розвитку самоврядування учнів."


2.Роль, місце, функції класного керівника у системі виховання учнів.

Функції класного керівника
   - діагностична( вивчення учнів класу, умов виховання дітей в сім”ї тощо),
   -організаторська ( організовує виховну, просвітницьку роботу серед учнів та їх батьків тощо)
   -виховна( володіє методикою впливу на вихованців тощо).
   -координаційна ( підтримує зв”язок із педагогами – предметниками, що здійснюють навчальний процес в класі тощо,
   -стимулююча.

3-4.Зміст, завдання, методи та форми роботи класного керівника.Планування роботи класного керівника

План роботи класного керівника – це науково обґрунтоване проектування становлення і розвитку класного колективу і кожного вихованця зокрема.
Складання плану вимагає: а)врахування актуальних питань в галузі народної освіти і виховання, плану роботи школи; б) цілеспрямованості, конкретності, розумної насиченості, опори на інтереси учнів; в) поєднання словесних і наочних, практичних форм і методів виховання; г) відповідності форм і методів виховання віковим особливостям школярів і рівню їх вихованості; д)врахування ювілейних і суспільно – політичних дат, подій в житті України;є) єдність педагогічного керівництва і самостійності учнів.
Зміст плану роботи класного керівника визначається змістом роботи з учнями, їх батьками і громадськістю.
Текст до п.5
Класний керівник працює над своїм професійним рівнем. З цією метою в школі створено і діють методичні об”єднання класних керівників та кожен з педагогів займається самовдосконаленням. Так як методична робота в школі спонукає кожного вчителя до роботи над вдосконаленням свого фахового рівня; взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками; дає можливість молодим вчителям вчитися педагогічної майстерності у старших і більш досвідчених колег; забезпечує підтримання у колективі духу творчості, прагнення до пошуку методів навчання і виховання,активної співпраці з батьками. Проте важливою є форма індивідуальної самоосвіти( вдосконалення педагогічних вмінь як професійне самовиховання та як особистості ( ціннісні орієнтири, намагання задовільнити людські потреби тощо).

Підручники і посібники.
Харламов И. Ф .Педагогіка: Учебное пособие. – М.: висшая школа, 1990, - 576 с.
КЛАССНЫЙ РУКОВОДИТЕЛЬ В ШКОЛЕ
1. Классный руководитель в школе, специфика его работы, основные функции и обязанности.
2. Работа классного руководителя по изучению учащихся.
3. Работа классного руководителя по созданию и воспитанию ученического коллектива.
4. Работа классного руководителя по повышению успеваемости, трудовому и нравственному воспитанию учащихся.
5. Работа классного руководителя с учителями.
6. Работа классного руководителя с родителями учащихся.
7. Планирование классным руководителем воспитательной работы. Ведение документации класса.

1. Классный руководитель в школе, специфика его работы, основные функции и обязанности. Для организации внеклассной воспитательной работы в средних и старших классах из числа наиболее опытных учителей назначаются классные руководители. Их необходимость обусловлена тем, что в этих классах учебную и воспитательную работу ведут несколько учителей, деятельность которых нуждается в определенной координации. Кроме того, многие виды внеклассной работы, такие, например, как создание и воспитание ученического коллектива, организация общественно полезного труда, многочисленные формы нравственной и художественно-эстетической деятельности учащихся непосредственно не входят в обязанности учителей-предметников и возлагаются на классного руководителя.
Институт классных руководителей в нашей школе имеет свою историю.
До 1917 года в гимназиях и других средних учебных заведениях Российской империи существовала должность классного наставника, на которую назначались штатные преподаватели, отвечавшие за воспитание учащихся и осуществлявшие надзор за их поведением Была учреждена также должность помощника классного наставника, или классного надзирателя, который следил за поведением учащихся в классе и вне школы (на улицах, в театрах, на частных квартирах и т д )
В своеобразной форме этот институт существует также и в современных школах некоторых зарубежных стран. В Бельгии, например, учителя не занимаются воспитанием и дисциплиной учащихся. Их обязанность — обеспечивать полный объем знаний учащихся по тому предмету, который они преподают. Все остальное — забота воспитателей. Они смотрят за порядком в классе и проводят внеклассные мероприятия. На эту должность чаще всего берут молодых людей, так как в бельгийских школах большинство учителей — женщины.
Деятельность классного руководителя регламентируется специальным положением. В нем определяются его функции, основные направления работы и обязанности. В качестве важнейших функций (от лат. functio — исполнение, обязанность) классного руководителя выступают следующие: когнитивно диагностическая, органи заторско-стимулирующая, объединительно спла чивающая, координирующая и личностно развивающая. Рассмотрим кратко сущность каждой из них.
1. Когнитивно диагностическая функция (от лат. cognitio — знание, познание; diagnos — определение). Она связана с необходимостью всестороннего изучения особенностей развития и поведения учащихся и определения уровня их воспитанности в целях учета этих особенностей в процессе внеклассной воспитательной работы и осуществления индивидуального подхода к их обучению и воспитанию. Классному руководителю необходимо знать состояние здоровья учащихся и их физического развития, условия домашнего воспитания, характер их обучаемости и воспитуемости, межличностные контакты и участие в организуемой деятельности, проявляемые склонности, способности и интересы, отношение к учебной работе и динамику успеваемости. Указанные данные нужно доводить до сведения работающих в классе учителей с тем, чтобы они соответствующим образом учитывали их в процессе учебно-воспитательной деятельности.
2. Организаторско-стимулирующая функция. Она обусловливается тем, что участие школьников во внеклассной работе в известной мере является делом добро вольным. Оно несовместимо ни с понуждением, ни с жестким регламентированием деятельности учащихся. Главным здесь является умение классного руководителя организовать внеклассную работу таким образом, чтобы она увлекала учащихся высокой содержательностью, разнообразием и свежестью форм, новыми подходами к ее проведению. Даже самые традиционные виды работы, например встречу Нового года, праздник именинников, классные часы и т.д., каждый раз необходимо проводить по-новому, придавать им яркие, красочные формы.
3. Объединительно-сплачивающая функция. Эта функция вытекает из того, что действенным фактором воспитания являются сплочение учащихся, здоровый психологический микроклимат в классе, товарищеское общение, забота друг о друге, влияние ученического коллектива. В то же время необходимо предотвращать появление в классе группировок с негативной направленностью, создавать условия для увлекательной совместной деятельности учащихся.
4. Координирующая функция. Поскольку, как уже отмечалось, в классе работают несколько учителей-предметников, возникает необходимость в согласовании их педагогических усилий по обучению и воспитанию учащихся, координации их деятельности и осуществлении единого подхода к детям. Эта работа возлагается на классного руководителя, который также проводит необ-ходимую работу с родителями учащихся и привлекает их к совместной со школой воспитательной деятельнос-ти. В качестве проблем для такой работы могут быть и недочеты в домашнем учении учащихся, и различные от-клонения в поведении, и активизация внеклассного чтения, и т.д.
5. Личностно-развивающая функция. Сущность ее заключается в придании проводимой воспитательной работе действенного педагогического влияния на разви-тие личностных качеств учащихся: стимулирование их потребностно-мотивационной сферы, учебно-познаватель-ной активности, нравственное и эстетическое формиро-вание, развитие творческих способностей и задатков, ут-верждение достоинства в межличностном общении и т.д.
Осуществление этих функций связано с выполнением классным руководителем целого ряда возложенных на него обязанностей. К ним относятся:
— всестороннее изучение учащихся;
— разъяснение и внедрение правил поведения уча-щихся;
— повседневное наблюдение за успеваемостью уча-щихся, контроль за их домашней работой, а также регу-лирование объема домашних заданий;
— периодическое проведение ученических собраний в классе;
— вовлечение учащихся в кружковую работу;
— организация общественно полезного труда;
— оказание помощи в работе добровольных детских и юношеских организаций и объединений;
— внесение предложений руководству школы о поощ-рениях и наказаниях учащихся;
— объединение воспитательных усилий учителей, работа-ющих в классе, и установление единого подхода к учащимся;
— поддержание связей с родителями и работа с семьей;
— ведение личных дел учащихся.
Многообразие и сложность обязанностей, выполняемых классным руководителем, требуют научной разработки и глубокого осмысления методики его работы. Обратимся к рассмотрению важнейших вопросов этой методики.
Работа классного руководителя по изучению учащихся. Как уже отмечалось, проведение воспитательной работы немыслимо без знания возрастных и индивидуальных особенностей учащихся. Незнание этих особенностей зачастую служит причиной серьезных просчетов и педагогических ошибок.
Только что назначенный в школу молодой математик проводил занятия в 7-м классе, где ему было также поручено классное руководство. Он вызвал к доске одного из учащихся и предложил ему решить задачу Оказалось, что семиклассник испытывает затруднение Учитель решил ему помочь и стал задавать наводящие вопросы Но ученик молчал Учителю показалось, что он не может решить задачу, и предложил ему сесть на место Но, не дойдя до своей парты, семиклассник обернулся к учителю и с обидой сказал "А я знаю, как решать задачу " Учитель проявил рассудительность и ласковым голосом возвратил его к доске Ученик вполне самостоятельно, хотя и медленно, справился с задачей Так своей репликой он помог учителю исправить допущенную оплошность Оказалось, что это был хороший ученик, но с замедленным мышлением Молодой учитель об этом не знал и побуждал его к спешке
Есть ученики, которые не проявляют должной усидчивости в работе, не могут заставить себя аккуратно выполнять домашние задания. На учебной работе и поведении школьника сказываются условия семейного воспитания, состояние здоровья, влияние тех контактных групп, с которыми он находится в постоянном общении, и т.д. Все это нужно внимательно изучать и знать, чтобы успешно осуществлять воспитательную работу.
Изучение школьников классным руководителем проводится с помощью различных методов. Важнейшими из них являются: повседневное наблюдение за деятель ностъю и поведением учащихся в процессе учебных занятий и внеурочной работы, индивидуальные и группе вые диагностические беседы, изучение результатов деятельности учащихся, посещение их на дому, есте ственный эксперимент, рейтинг и метод компе тентных оценок. Как же использовать их в процессе воспитания школьников?
Повседневное наблюдение за поведением и деятельностью учащихся. Сущность этого метода заключается в том, чтобы, наблюдая за учащимися в различных условиях учебной и внеклассной работы, выявлять особенности их отношения к выполнению школьных обязанностей, черты характера, культуру поведения и т.д. Чтобы делать по этим вопросам обобщающие выводы, нужно владеть фактами и примерами, которые характеризуют устойчивые, а не случайные проявления. Например, когда, наблюдая за тем или иным из учащихся, классный руководитель замечает, что он на уроках не может сдерживать себя и ведет неспокойно, на переменах с криком бегает по коридору, толкает товарищей и т.д., логично сделать вывод о недостаточной его дисциплинированности. Если на какого-нибудь ученика учителя жалуются, что он списывает домашние задания или совсем не выполняет их, можно предполагать, что он требует постоянного внимания и помощи в улучшении домашней учебной работы.
Индивидуальные и групповые диагностические беседы с учащимися, учителями и родителями. С их помощью классный руководитель имеет возможность узнать, как относится тот или иной школьник к учебным занятиям, чем интересуется и занят во внеурочное время, какие трудности испытывает в овладении знаниями. В задушевных индивидуальных беседах учащиеся рассказывают о своих успехах и неудачах в учебе, характере отношений с одноклассниками и т.д.
Изучение результатов деятельности учащихся. В школе проводятся различные конкурсы, выставки, даются домашние задания. Сами школьники проявляют творческие способности и мастерят различные поделки. Некоторые из них любят рисовать, другие занимаются коллекционированием, посвящают свой досуг изготовлению различных моделей и т.д. По результатам этой разнообразной деятельности классный руководитель может судить не только об увлечениях, но и о склонностях и способностях учащихся, делать прогнозы их развития.
Посещение учащихся на дому. Этот метод позволяет накапливать представления о том, как живет и работает тот или иной ученик в домашних условиях, как соблюдает режим, какая атмосфера в семье, чем заполняет он свое свободное время, с кем дружит и т.д. Очень важное значение имеют здесь контакты с родителями, их мнения, просьбы, жалобы и т.д. Все это дает материал для дальнейшего улучшения внеклассной работы.
Естественный эксперимент. Сущность его состоит в том, что дети включаются в какую-нибудь деятельность, и педагог наблюдает за их поведением не в искусственно созданных ситуациях, а в процессе обычной работы и таким образом изучает их особенности.
... Классу поручается закончить начатую ранее уборку участка школьного двора Но поскольку работы там немного, то классный руководитель предлагает принять участие в ней тем, кто пожелает сам. И вдруг обнаруживается, что те из учащихся, которых обычно хвалят за хорошую учебу и общественную активность, не изъявляют желания принять участие в труде. Замечая это, классный руководитель делает вывод, что с этими учащимися необходимо усилить работу по воспитанию у них трудолюбия
Примером "естественной ситуации" при изучении учащихся может быть обсуждение на собрании отрицательных поступков отдельных учащихся, когда нужно проявить принципиальность и требовательность к товарищу. Вот здесь классный руководитель и видит, у кого эти качества есть, а у кого их нет.
Для изучения школьников классные руководители используют также методы рейтинга и компетентных оценок. О сущности их шла речь в главе, в которой раскрывались методы педагогического исследования. Здесь же нужно отметить, что они позволяют накапливать материал об особенностях поведения учащихся, их характерах, интересах, творческих способностях и склонностях.
Изучение школьников — процесс непрерывный. Классный руководитель обращает внимание не только на особенности поведения, характера и разнообразной деятельности своих воспитанников, но и на те изменения, которые происходят в их развитии. Все это требует, чтобы он постоянно фиксировал и накапливал данные о результатах изучения учащихся и глубоко анализировал их. А.С.Макаренко считал необходимым, чтобы педагог вел дневник изучения учащихся, регулярно записывал важнейшие факты их поведения, видел тенденции их развития и на этой основе прогнозировал и проектировал воспитательную работу.
Работа классного руководителя по созданию и воспитанию ученического коллектива. Только сплотив учащихся в дружный и работоспособный коллектив, можно успешно осуществлять их обучение и воспитание.
Создание ученического коллектива, как и воспитание вообще, нужно начинать с ознакомления с учащимися
Приступая к работе с классом, классному руководителю нужно просмотреть личные дела учащихся, побеседовать с учителями, проанализировать классный журнал за предыдущий учебный год и составить общее представление об успеваемости, положительных сторонах и недостатках класса с тем, чтобы определить более верный подход к организации воспитательной работы.
Большое значение в создании коллектива имеет умелое предъявление с первых же дней занятий педагогических требований к учащимся
Обычно в начале учебного года классный руководитель проводит специальное собрание. Он обстоятельно знакомит учащихся с важнейшими школьными правилами и разъясняет, как они должны вести себя на уроках и переменах, выполнять домашние задания и участвовать в совместной работе класса. Предъявление требований побуждает учащихся к анализу своего поведения и переживанию внутренних противоречий между имеющимся и необходимым уровнем поведения, что в конечном итоге стимулирует их работу над собой.
Необходимой предпосылкой формирования ученического коллектива является организация самоуправления в классе и воспитание актива
В состав актива обычно входят лучшие учащиеся, которые хорошо учатся и пользуются уважением среди своих товарищей. Чтобы активисты хорошо работали, их надо регулярно инструктировать, детально разъяснять, какие обязанности возлагаются на старосту класса, руководителей различных комиссий. Но этого мало. Важное значение имеет практическая помощь классного руководителя в работе актива. Поэтому необходимо учить активистов разрабатывать намеченные мероприятия, помогать им в распределении общественных поручений и давать советы при возникновении тех или иных трудностей. Немалую роль играют и задушевные индивидуальные беседы классного руководителя с активистами. В процессе таких бесед классный руководитель много узнает о классе, о взаимоотношениях учащихся, о трудностях, с которыми сталкиваются активисты, и имеет возможность своевременно поддерживать их настроение, ободрить хорошим советом, чуткостью.
В работе с активистами нужно осуществлять тактичный контроль за выполнением ими своих обязанностей. Налаженность работы самоуправления является действенной поддержкой усилий классного руководителя по улучшению учебно-воспитательного процесса в классе.
Однако едва ли не самым важным в воспитании ученического коллектива является умение классного руководителя организовать содержательную внеклассную работу с тем, чтобы учащиеся были увлечены практическими делами, чтобы перед ними всегда стояли воодушевляющие задачи-перспективы Вот почему опытные классные руководители много думают над тем, чтобы с первых дней работы с классом вовлечь учащихся в практическую внеклассную деятельность.
Организация интересных практических дел учащихся создает основу для накопления положительных традиций в классе, что в свою очередь способствует обогащению жизни коллектива и его развитию. В качестве таких традиций выступают обмен памятными сувенирами со своими преемниками перед окончанием учебного года, праздники труда, повторяющиеся из года в год спортивные мероприятия, выставки поделок и т.д.
Работа классного руководителя по повышению успеваемости, трудовому и нравственному воспитанию учащихся. Специфический характер имеет работа классного руководителя по повышению успеваемости учащихся. Она включает в себя следующие направления.
Прежде всего классный руководитель использует коллектив для повышения требований к учащимся по воп росам учебы и дисциплины. С этой целью проводятся специальные собрания, на которых анализируется состояние учебной работы в классе, заслушиваются отчеты отдельных учащихся о выполнении ими правил поведения.
Значительное место в работе по улучшению успева емости занимают разъяснительные беседы, об обязан ностях школьников, о культуре умственного труда, а также контроль за их домашней работой. Вместе с тем классный руководитель обязан развивать любознательность учащихся. Он знакомит их с достижениями науки и техники, проводит экскурсии в научные лаборатории и на производство, пропагандирует научно-техническую литературу, вовлекает учащихся в кружковые занятия. Задача классного руководителя — вовремя заметить отставание школьника в учении, выяснить причины и оказать ему действенную помощь.
Ответственный участок деятельности классного руководителя — нравственное и трудовое воспитание. С помощью различных внеклассных мероприятий (бесед, лекций, докладов, ученических вечеров и т.д.) он знакомит учащихся с современной жизнью страны, с различными общественными событиями в стране и за рубежом, проводит диспуты на моральные темы, литературно-художественные вечера и т.д. Однако моральное воспитание нельзя сводить только к словесным формам работы. Большое значение имеют общественная работа и трудовая деятельность. С этой целью организуются различные виды общественно полезного и производительного труда учащихся: работа по самообслуживанию, сбор лекарственных растений, посильное участие в благоустройстве и ремонте школы, а также труд на промышленных предприятиях и т.д.
В функции классного руководителя входит организа ция культурно-массовой работы и досуга учащихся, вовлечение их в оздоровительно спортивную деятельность. Классный руководитель вместе со школьным врачом осуществляет санитарно-гигиеническое просвещение школьников, заботится о проведении профилактических прививок и медицинских осмотров, участвует в организации физкультурно-спортивных соревнований и праздников.
Свою многообразную воспитательную работу классный руководитель проводит совместно с детскими и юношескими организациями — спортклубами, товариществами и т.д.
Таково содержание и формы воспитательной работы классного руководителя с коллективом учащихся.
Работа классного руководителя с учителями. Проводя воспитательную работу с учащимися, классному руководителю следует поддерживать тесные контакты с учителями с целью установления единых требований к учащимся и повышения качества учебно-воспитательного процесса. В каких же формах осуществляется эта работа?
Одной из таких форм является посещение классным руководителем уроков, проводимых учителями в его клас се. В процессе посещения занятий он наблюдает за работой учащихся, их дисциплиной, анализирует качество их знаний и познавательную активность. Одновременно с этим классный руководитель изучает вопрос о накоплении оценок и использовании их стимулирующей роли в учении, о дозировке объема домашних заданий и т.д.
Важной проблемой в работе классного руководителя с учителями является организация помощи слабоуспе вающим школьникам. Конечно, эту работу должен вести каждый учитель. Но классный руководитель, находясь в постоянных контактах с учащимися, иногда может подсказать причины снижения качества знаний того или иного школьника и попросить учителя учесть их в своей работе. Не менее существенной стороной работы классного руководителя с учителями является активизация внеклассной учебной работы и, в частности, кружковых занятий, предметных олимпиад, выставок ученического творчества.
Наконец, сам классный руководитель нуждается в помощи учителей в организации внеурочной воспитательной работы. По его просьбе учителя проводят с учащимися беседы на научные, нравственные и эстетические темы, участвуют в классных собраниях, в налаживании общественно полезной работы и т.д. Таким образом, тесное взаимодействие классного руководителя с учителями помогает ему повышать содержательность и действенность внеклассной воспитательной работы.
Работа классного руководителя с родителями учащихся. Главное в работе классного руководителя с родителями состоит в том, чтобы обеспечить единство требований к воспитанию учащихся со стороны семьи и школы, создать нормальные условия для их домашнего учения и направлять воспитательную деятельность семьи. Содержание и основные формы работы школы с семьей раскрыты в специальной главе. Поэтому здесь мы ограничимся освещением лишь некоторых вопросов деятельности классных руководителей по поддержанию связей с родителями учащихся.
Большое место в работе классного руководителя с семьей занимает систематическое информирование родителей об успеваемости, поведении и общественно полезном труде учащихся. С этой целью один раз в учебную четверть проводятся родительские собрания, на которых детально анализируется состояние успеваемости и дисциплины школьников и намечаются мероприятия по улучшению работы семьи в этом направлении. В необходимых случаях, когда требуется срочное вмешательство семьи в решение той- или иной воспитательной задачи классный руководитель посещает родителей на дому или приглашает их в школу, и они совместно договариваются о том, какие меры нужно предпринимать для улучшения учебы или поведения учащихся.
Например, ученик перестал дома готовить уроки, вошел в контакт с нездоровой компанией В этом случае классный руководитель советует родителям усилить контроль за его домашней работой, а также за поведением вне школы В иных случаях обнаруживается, что школьник проявляет повышенную нервозность и нередко приходит в школу с плохим настроением Классному руководителю нужно посетить такого ученика дома, ознакомиться с условиями его жизни и работы в семье и договориться с родителями о необходимости создания для него более спокойной обстановки, а может быть, и соответствующего лечения
Обязанность классных руководителей — осуществлять педагогическое просвещение родителей, в особенности с уче том специфического подхода к учащимся различных воз раешных групп. Так, необходимо ознакомить родителей с возрастными особенностями воспитания и развития тех учащихся, с которыми работает классный руководитель, и дать практические советы о том, какое отражение должны находить эти особенности в процессе семейного воспитания. Беседы, лекции и доклады для родителей обычно охватывают такие вопросы: особенности семейного воспитания младших школьников (подростков или старших школьников); взаимоотношения родителей и детей и их влияние на семейное воспитание; как помогать детям учиться; са-нитарно-гигиенический режим школьника в семье и др.
Оказывая влияние на воспитательную деятельность се мьи, классный руководитель в то же время опирается на родителей при проведении воспитательной работы с уча щимися. По его инициативе родители нередко берут шефство над "трудными" школьниками, на которых не оказывает должного воздействия семья. Родители — специалисты в различных областях знаний и профессий — проводят с учащимися беседы на медицинские, патриотические и производственные темы, принимают участие в организации экскурсий, литературно-художественных вечеров и т.д. Некоторые родители ведут кружковые занятия по ручному труду, авиамоделированию, техническому творчеству и т.д.
Планирование классным руководителем воспитательной работы. Ведение документации класса. Сложность и многогранность воспитательной работы классного руководителя обусловливают необходимость ее глубокого анализа и продуманного планирования. Это, однако, понимают не все классные руководители. Как же эта проблема ставится в педагогической науке?
Л.Н.Толстой писал, что люди отличаются один от другого тем, что одни из них сначала делают, а потом думают, другие же — сначала думают, а потом делают. Деятельность человека в отличие от поведения животного характеризуется предварительной обдуманностью, это значит, она заранее прогнозируется в его сознании.
Известный физиолог П.К.Анохин, как уже отмечалось, обосновал идею об опережающем отражении человеком тех действий и поступков, которые он собирается совершить. Иначе говоря, прежде чем осуществлять ту или иную работу или совершать то или иное действие, человек заранее прогнозирует их в своем сознании, проектирует их и создает более или менее детальную "программу" поведения, которая позволяет контролировать эту деятельность, сравнивать ее с намеченной "программой" и вносить необходимые коррективы.
Чем сложнее деятельность человека и чем более значительный отрезок времени она охватывает, тем более важное значение приобретает ее предварительное обдумывание, программирование или, иначе говоря, планирование. Именно к таким видам деятельности относится педагогическая, и в частности воспитательная, работа классного руководителя.
При планировании воспитательной работы классный руководитель должен исходить из следующих положений:
— нужно предусмотреть разнообразные мероприятия и виды работы, которые способствовали бы всестороннему развитию учащихся;
— поскольку воспитание осуществляется только в деятельности, необходимо включать школьников в по знавательную, патриотическую, трудовую, художе ственно эстетическую и спортивно оздоровительную деятельность;
— система внеклассной воспитательной работы должна быть подчинена организации, воспитанию и развитию ученического коллектива;
— в общей системе внеклассной работы по всестороннему развитию учащихся нужно обязательно выделять ту или иную ведущую для данного времени воспитатель ную задачу и намечать меры по ее решению;
— нужно, чтобы план содержал положения, направленные на согласованность воспитательных усилий классного руководителя, учителей, которые работают в классе, и родителей.
Каким же должен быть порядок планирования классным руководителем воспитательной работы?
На первом этапе составления плана необходимо определить уровень воспитанности и развития класса, изучить его сдвиги в жизни и работе. Например, если достигнуты результаты в сплочении класса, в проведении увлекательных внеклассных мероприятий, то, опираясь на эти положительные стороны, нужно позаботиться об организации более содержательной практической деятельности и о придании ей характера интересных перспектив, реализуя таким образом "закон движения" коллектива. Повысилась общественная активность учащихся — необходимо расширять общественные мероприятия, углублять их содержательность. Класс проявляет заинтересованность в спортивной работе — нужно сделать так, чтобы он выступал инициатором проведения спортивно-массовых соревнований, физкультурных вечеров, праздников и т.д. Все, что есть в классе положительного и интересного, нужно расширять, укреплять и развивать. Воспитание на положительном всегда приносит плодотворные результаты.
Одновременно с этим нужно обращать внимание и на недочеты, которые имеют место в классе: снижение дисциплины, ослабление интереса к чтению художественной литературы, ухудшение межличностных отношений, разобщенность коллектива на отдельные группировки и т.д.
Каждый из этих недочетов может стать предметом воспитательной задачи, решение которой также необхо димо спланировать.
Определив особенности класса, его положительные стороны и недостатки, нужно написать вступительную часть плана.
Второй этап — разработка внеклассных видов работы по всестороннему развитию и воспитанию учащихся. Попробуем определить их, например, в отношении к 6-му классу:
— беседа "Соблюдение режима дня — черта культурного человека";
— беседа "Приемы активного воспроизведения изучаемого материала при подготовке домашних заданий";
— классное собрание "Об участии школьников в работе предметных кружков";
— экскурсия на завод. Встреча с молодыми рационализаторами и изобретателями;
— участие в благоустройстве территории школы, посадка декоративных кустов;
— совместное собрание учащихся и родителей по вопросу "Об участии школьников в домашнем труде";
— задание учащимся: собрать на протяжении четверти по 10 кг бумажной макулатуры;
— совещание с активом по вопросу "О повышении роли активистов в общественно полезном труде";
— шефы завода в гостях у класса: "Почему говорят, что труд украшает человека?";
— подготовка литературного вечера "Родина — в поэзии";
— участие в спартакиаде школы под девизом "Олимпийский резерв";
— диспут "Какого человека можно считать нравственным?";
— еженедельный обзор газет на тему "Чем живет мир?".
Третий этап — разработка предложений по решению ведущей воспитательной задачи "Повышение ответственности учащихся за выполнение домашних заданий":
— встреча с учителями, работающими в классе, и родителями учащихся по вопросу "Как повысить качество домашнего учения?";
— беседа с учащимися "Основные правила выполнения домашних заданий";
— посещение учащихся на дому с целью контроля за их домашним учением;
— встреча учащихся с директором школы по вопросу "Что делается в классе по улучшению домашней работы?";
— проведение двух практических занятий по вьшолнению домашних заданий по математике и русскому языку;
— классное собрание совместно с учителями и родителями на тему "Что улучшилось в нашей учебной работе?";
Четвертый этап — оформление плана воспитательной работы. Если основные виды внеклассной работы на учебную четверть или полугодие разработаны, нужно, расставить их в той хронологической последовательности, в которой они будут проводиться.
Всю эту работу классный руководитель предварительно осуществляет сам. Но составленный план необходимо обсудить с учащимися, познакомить их с ведущей задачей, на которую они должны обратить особое внимание. Естественно, необходимо учитывать все предложения учащихся.
План — важнейший документ классного руководителя. Но кроме того учитель несет ответственность за ведение классного журнала, личных дел учащихся, в необходимых случаях пишет на них характеристики. Некоторые классные руководители ведут дневники проводимой работы, а также специальные журналы, в которых на каждого ученика отводится 2—3 страницы. В них фиксируются положительные поступки учащихся, а также те или иные отрицательные явления. Если записи делаются регулярно, классный руководитель имеет возможность наблюдать за тенденциями развития своих воспитанников, принимать своевременные меры к улучшению воспитательной работы как с классом, так и с каждым учащимся в отдельности.
ВОПРОСЫ И ЗАДАНИЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЯ
1. Составьте устно план темы.
2. В чем заключается специфика воспитательной деятельности классного руководителя в отличие от обязанностей учителя?
3. Раскройте содержание и методику работы классного руководителя по изучению учащихся, формированию ученического коллектива, повышению успеваемости и нравственному воспитанию учащихся.
4. Обоснуйте значение плана воспитательной работы в деятельности классного руководителя, раскройте его содержание и порядок составления.

ЛИТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ
Болдырев Н И Методика работы классного руководителя М , 1984
Горлечка В П Класны кіраунік: асновы выхаваучага умельства. Мн., 1995.
Демакова ИД С верою в ученика: Особенности воспитательной работы классного руководителя М., 1989.
Кутьев ВО Внеурочная деятельность школьников. М., 1983.
Педагогическая диагностика в школе /Под ред. А.И.Кочетова. Мн., 1987.
Степаненков Н.К. Планирование работы классного руководителя. Мн., 1996.
Щуркова Н.Е. Вы стали классным руководителем. М., 1986.
Журнал “Освітянин”, № 5, - 1999.

Основні напрямки діяльності КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

І. Програма «Здоров’я» передбачає самоосвіту класного керівника в цій галузі, вивчення вікових, психологічних особливостей дітей, спільну роботу із шкільним лікарем, психологом, логопедом. Класний керівник разом з батьками виробляє оптимальний режим для даного учня, планує роботу інших вчителів з проблем перевантаження, створення комфортних умов. Оволодіває методами релаксації. Стежить за режимом харчування й вирішує питання про організацію додаткового харчування для хворих та ослаблених дітей.
II. Програма «Навчання» передбачає організацію диференційованого та індивідуального підходу до сильних, середніх слабких учнів. Класний керівник контролює відвідуваність, у разі погіршення успішності своєчасно організовує консультацію тих учителів-предметників, на уроках яких виникли труднощі. Підтримує постійний зв'язок з учителями, батьками. Стежить за дозуванням домашніх завдань, рівномірністю проведення контрольних робіт, заліків. Ставить питання про переведення учнів до класу корекції.
III. Програма «Спілкування» охоплює ту сферу, в якій дитина найчастіше потребує захисту. Класний керівник зобов’язаний не допускати випадків, коли дітей у класі не помічають, дражнять, обзивають, не приймають до спільних ігор. Тому класний керівник має ввійти у коло спілкування дітей, зрозуміти становище кожного учня в ньому, навчитися коригувати стосунки між дітьми, показати всьому колективу позитивні риси кожної дитини, дати їй можливість проявити себе.
IV. «Робота з важкими» - програма, спрямована на коригування негативних рис в особистості школяра. Тут за мету береться не тільки боротьба з правопорушниками, а профілактична робота з дітьми цієї категорії. Класний керівник має добре оволодіти методикою й технікою вивчення особистості учня та його виховного середовища.
V. Програма «Робота з сім ями» спрямована на тактовне коригування негативних впливів родини. Залучення батьків до класних і загальношкільних заходів, вивчення стану родинного виховання, узагальнення досвіду естетичного вихованні в сім'ї. Надання допомоги батькам у навчанні й вихованні дітей, а також роз'яснення цілей і завдань НВК.
VI. Програма «Дозвілля». У її межах класний керівник виявляє індивідуальні інтереси дітей, допомагає їм у виборі позакласних об'єднань (гуртків, секцій тощо), розширює світогляд учнів. Ця програма пов'язана із загальношкільною виховною роботою, що є продовженням виховного процесу, і має яскраву естетичну спрямованість. Визначення програм діяльності з вивчення традицій національної пісенної культури, побуту важливе завдання класного керівника нашої школи. Підсумками цієї роботи є огляди хорових колективів, конкурси скрипалів, баяністів, інструменталістів, оркестру народних інструментів. Традиційним стало «Посвячення в музиканти». Надзвичайно цікаво проходять вечори «На балу у Терпсіхори», «Музична азбука». Та й музичні лекторії відзначаються вишуканістю, їх проводять професіонали. Адже класні керівники працюють разом з педагогами-музикантами. У кожному класі є не тільки класний керівник, а й своя «музична мама», тобто музичний педагог, що відповідає за кожну паралель. Класні керівники вважають, що така співдружність допомагає в роботі: всі класні та шкільні заходи стали цікавішими, яскравішими, мають чудовий музичний супровід.
Це важливо, бо в школі відбувається досить багато різноманітних заходів і свят. Це - «День знань», «Новий рік», «Золота осінь», «Різдво», «Свято Букваря», фольклорні свята, «Масляна», «Посиденьки», родинні вечори відпочинку, «Зустріч друзів», різні огляди тощо.
Одне із завдань навчально-виховного комплексу - створити умови, щоб кожен учень мав змогу займатися в тому позакласному об'єднанні, яке його цікавить.
Навчально-виховний процес, робота позакласних об'єднань тісно пов'язані з позакласною й позашкільною виховною роботою, роботою класних керівників. Вони взаємно доповнюються і збагачуються.
Планування виховної роботи - одне з найважливіших умов здійснення підходу до виховання. Перспективне, чітке та оперативне планування забезпечує високу ефективність виховної роботи й дозволяє виокремити найсуттєвіші напрямки, сконцентруватися на головному.
Основним документом класного керівника є план виховної роботи. Він відображає зміст, форми та методи виховної роботи. При плануванні класному керівникові слід враховувати:
1. Аналіз за минулий рік.
2. Цілі та завдання виховання.
3. Рівень розвитку та вихованості учнів.
4. Можливості школи.
5. Досвід і підготовленість класного керівника.
План виховної роботи має відповідати низці вимог:
1. Цілі виховання. План - це не просто перелік. Кожен захід обов'язково має продовжувати наступний.
2. Реальні потреби колективу.
3. Перспективність.
4. Узгодженість із загальношкільним планом.
5. Врахування об'єктивних і суб’єктивних можливостей.
6. Конкретність.
7. Комплексний підхід до планування:
(єдність морального, трудового, правового, фізичного, естетичного виховання).
Планування має бути гнучким, щоб разі потреби щось додати чи змінити.
Планування виховної роботи має базуватися на положеннях Концепції освіта Міжнародної декларації прав дитини Статуті школи, рекомендаціях Міносвіти
Використовуючи тести, можна визначити конкретні виховні завдання класу.
Структура плану виховної роботи
1. Короткий аналіз виховної роботі за минулий рік.
2. Цілі та завдання на новий навчальний рік.
3. Характеристика класу (з урахуванням даних про рівень вихованості учнів)
4. Основні виховні справи з організації та розвитку класного колективу.
5. Цілі цих справ.
6. Форми проведення.
7. Характеристика даних справ (слід зазначити рівень розвитку колективу).
8. Індивідуальна робота з дітьми ( розділі передбачаються методи та прийоми залучення конкретних учнів ді підготовки й проведення важливих справ)
9. Індивідуальна робота з батьками (у розділі передбачається участь батьків у конкретних справах і допомога, яку вони надають).
Схема плану виховної роботи:
- Основні справи класу, школи.
- Мета справи.
- Форма проведення.
- Аналіз справи.
- Індивідуальна робота з учнями.
- Індивідуальна робота з батьками
Посадова інструкція класного керівника включає:
1. Загальні положення.
2. Основні обов'язки.
3. Документація.
4. Права.
5. Відповідальність.
6. Вимоги до працівника.
Відповідно до розділу "Документація":
класний керівник, крім плану виховної роботи, має зошит роботи класного керівника та карту індивідуального розвитку учня.
У зошит роботи класного керівника записуються всі дані про учнів, заняття є позаурочний час, дані про здоров'я й харчування, про чергування у класі й школі про роботу з батьками (збори, лекторії індивідуальна допомога тощо), про роботу з учителями, що працюють у класі.

МІСЦЕ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА в системі виховання учнів
Ознайомлення з ситуацією в суспільному та шкільному житті, з основними підходами до визначення цілей і завдань навчання школярів дає можливість розглянути місце класного керівника в системі виховання. Але для цього треба відповісти на запитання:
«Які чинники впливають на формування підлітка?»
Загальновідомо, що соціалізація особистості ( її освіченість у найширшому значенні) відбувається під впливом як стихійних сил соціального середовища, так і цілеспрямованих з боку спеціально створених державних і суспільних інститутів. Схематично ці сфери впливу можна зобразити так. Залежно від віку дитини одні чинники стають більш вагомими, інші відсуваються на задній план, треті мають постійний фоновий вплив. Наприклад, домашнє середовище має вирішальне значення в розвитку дитини в дошкільному віці. Будучи могутнім фактором виховання в молодшому шкільному віці, сім'я в психологічному сприйнятті дитини з часом поступається місцем перед школою. Провідною, як стверджують психологи, стає навчальна діяльність, а найбільшого авторитету під час формування ціннісних орієнтацій набуває думка вчителя.
Починаючи з молодшого підліткового віку, соціальна ситуація розвитку дітей характеризується разючою зміною орієнтирів. З цього часу підлітка надзвичайно хвилює, що про нього думають товариші, як вони оцінюють події, що відбуваються в світі. Хлопчики і дівчатка в цьому віці особливо пильно придивляються до однолітків, порівнюють себе з ними, намагаються відповісти на життєво важливі запитання: «Який я?», «Чи не гірший за інших?» Дуже важливо для підлітка - виправдати сподівання друзів та ні в якому разі не бути гіршим за них. Думка «я в усьому поступаюся друзям» сприймається як трагедія. Звідси виникає потреба самоствердження, самореалізації, яка за несприятливих умов набуває гострих, конфліктних, інколи антисоціальних форм. Тому одне з найважливіших педагогічних завдань у роботі з дітьми «складного віку», яке успішно реалізують досвідчені педагоги, - організувати найрізноманітнішу діяльність, де б кожен зміг виявити свої найкращі нахили, заслужити повагу товаришів. При цьому не треба забувати, яке значення для підлітка має суспільно-корисна та суспільне оцінювана діяльність.
Хоча підліток і переймається думкою проте, як його сприймає товариське середовище (товариші з класу чи друзі-сусіди), варто все ж враховувати, що не будь-яка група однолітків є для нього вагомою. Він прагне увійти до так званої референтної групи, норми стосунків якої для нього особливо важливі й сприймаються ним із задоволенням. Проте часто буває, що гурт, до якого так прагне дівчинка чи хлопчик, не відповідає взаємністю або навіть уникає їх. У такій ситуації педагогічною допомогою може бути: в першому випадку - зміна ціннісної орієнтації референтної групи (якщо вона дає негативний соціальний досвід); в другому (якщо група з педагогічних позицій оцінюється позитивно) - підвищення авторитету учня, який прагне стати членом цієї групи.
Починаючи з 7-го класу (11-12 років), в психології та поведінці школярів з’являються нові тенденції, світ їхніх можливостей та інтересів розширюється і вони прагнуть вийти за межі класу, шукають себе поза найближчого оточення друзів і звичної діяльності. Дітей цього віку ми найчастіше зустрічаємо в спортивних секціях, гуртках і клубах позашкільних закладів. Відбувається активне випробовування сил. Діти переходять з одного гуртка в інший, із секції в секцію, поки не зважаться на певний вибір (або, як це часто трапляється, нічого не вибирають, і для них пріоритетною залишається лише сфера вільного спілкування).
13-14-річні підлітки досить виразно уявляють перспективу власного майбутнього життя. У них активно формується уявлення про власне «Я», виникає проблема морального вибору способів поведінки в навчальній роботі та в боротьбі за любов і повагу інших людей. При цьому в саморозвитку важливого значення набувають не стільки літературні герої, скільки цінності молодіжної субкультури, схиляння перед зірками кіно, поп-музики. Зразками для створення духовних пріоритетів і суспільних ідеалів стають старші за віком і класом учні (старшокласники). У цьому зв'язку вирішальне значення для виховання старших підлітків має формування духовно-моральної атмосфери життя старшої школи. Ця атмосфера передається як діяльно, безпосередньо комунікативним способом, так і опосередковано - через сприйняття морально-психологічного клімату стосунків старшокласників між собою, з учителями та молодшими учнями.
Протягом підліткового віку діти неоднаково сприймають учителя (а отже, і його позиції). Беззастережний авторитет, який мав учитель у школяра молодших класів, у підлітковому віці піддається критиці. Слово вчителя перевіряється його ставленням до справи, моральні тенденції - вчинками й стосунками з колегами та учнями, здатністю жити чесно, розв’язувати повсякденні проблеми справедливо. Класний керівник отримає авторитет, якщо зможе стати старшим товаришем і зуміє ввійти в референтне середовище учнів.
Кіно, телебачення, газети і журнали, музика, література супроводжують дитину протягом усіх шкільних років, але ефективність їх впливу, як показують спеціальні дослідження, відбувається через ті оцінки, через той вибір, який здійснюють значимі для школяра люди:
батьки, вчителі, товариші. Тому вплив засобів масової інформації, відео- та магнітопродукції можна регулювати опосередковано. Сім'я та шкільні педагоги з першого до ..останнього дня навчання дитини постійно впливають на її розвиток. Але цей вплив буде успішним за умови, якщо точно відповідатиме змінам у соціальному розвитку школяра, якщо спиратиметься на авторитети соціального середовища дитини.
В сучасних умовах суспільного розвитку, національного відродження України все більш, зростає роль школи у формуванні особистості, здатної забезпечити прогрес нації
Розглядаючи з позиції загальноосвітньої школи проблему національного виховання, доцільно підкреслити, що одна із головних фігур у виконанні поставлених завдань - класний керівник - безпосередній наставник, вихователь, консультант учнівської молодів Він в тісному співробітництві, співтворчості з учнями, батьками, керівниками гуртків і секцій, вихователями груп продовженого дня, вчителями-предметниками, громадськістю організовує і спрямовує навчально-виховний процес у класі.
В своїй практичній діяльності класний керівник керується законом України "Про освіту", в якому чітко сформульовані . обов'язки педагогічних працівників, зокрема: вчитель забезпечує умови для засвоєння програм; утверджує принципи загальнолюдської моралі, правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості та інших доброчинностей. виховує повагу до батьків, жінки, культурно-національних духовностей, історичних цінностей України, походження державного і соціального устрою, цивілізацій, відмінних від власних, дбайливе ставлення . до навколишнього світу; готує до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; дотримується педагогічної етики, моралі, поважає гідність дитини; захищає підростаюче поколінні від будь-яких форм фізичного" або психічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, інших шкідливих звичок; постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну і політичну культуру
Як бачимо, вплив педагога на учнів складає ту виховну силу, яку не можна замінити ніякими статутами і програмами, ніякою організацією навчальних закладів. Цілком справедливо стверджував К Д Ушинський, що особистість вихователя означає все у вихованні Тільки особистість може діяти на розвиток, тільки характером можна сформувати характер Отже. в кожному наставнику важливі: характер, моральність, переконання
Виконуючи головні завдання школи, класний керівник, як особистість, має відповідати певним критеріям, зокрема а) суспільно-гуманістична спрямованість, яка передбачає високий рівень суспільної та національної свідомості, самосвідомості, переконаність; усвідомлення громадянського обов’язку. політичну культуру та культуру міжнаціонального спілкування, високий рівень моральної вихованості; соціальну активність і відповідальність; навички суспільно-гуманістичної роботи, вміння творчо працювати, використовувати і цінувати колективний досвід, прислухатись до думки колег, критично оцінювати досягнуте; вміння працювати на основі співдіяльності, співтворчості, співробітництва; прояв громадської активності на благо суверенної України; б) професійно-педагогічна спрямованість, змістом якої є: уявлення про соціальну роль педагогічної професії; інтерес до дитини як суб'єкта діяльності вміння розуміти її потреби і особливості, складність неоднозначність внутрішнього світу, педагогічна спостережливість; педагогічний такт; в) високий рівень педагогічної майстерності, яка передбачає знання основ предмету, завдань і категорії педагогіки; закономірності вікового, анатомо-фізіологічного та психічного розвитку, соціального формування особистості; розуміння суті, мети, завдань, форм і методів виховання; знання індивідуально-психологічних та індивідуально-типологічних особливостей вихованців; наявність умінь і навичок організації виховуючої діяльності школярів - виявляти рівень вихованості; проектувати розвиток особистості в колективі, планувати, відбирати, узагальнювати навчально-виховний матеріал; володіти прийомами, засобами педагогічної техніки; встановлювати педагогічно доцільні взаємовідносини з окремими учнями, малими групами, учнівським колективом, батьками, вчителями, аналізувати свою діяльність і діяльність колективу, наслідки роботи.
Отже, основними вимогами до особистості класного керівника є:
    суспільно-гуманістична спрямованість; педагогічна майстерність; ерудиція і культурний кругозір; моральний авторитет; педагогічний такт; любов і повага до дітей; педагогічний оптимізм; організаторські вміння; творчий підхід; безперервне підвищення кваліфікації.
Сьогодні, коли вплив некерованої сфери на учнів інколи виявляється сильнішим за організовані педагогом заходи, сутність роботи класного керівника не можна розглядати по-старому.
У зв'язку із зростанням джерел виховного впливу на школярів, класному керівнику доцільно тримати в полі зору всю життєдіяльність вихованців, аналізувати, оцінювати потік інформації і спрямовувати їх діяльність в позитивне русло, будуючи свої відносини на принципах співробітництва, співтворчості, проявляючи максимум довір'я та поваги до особистості.
В сучасній школі виникає така ситуація, коли класний керівник повинен за короткий відрізок часу виконати великий обсяг роботи. В ньому і проявляється необхідність інтенсифікації. цілісного процесу виховання Отже, слід підняти свою роботу на якісно новий рівень, по-новому усвідомити роль класного керівника. Виховний процес з учнями проходить на уроках, заняттях гуртків, секцій, факультативів, різноманітних об'єднаннях за інтересами, екскурсіях в природу і т.д, класному керівнику необхідно знайти нові засоби педагогічного управління, підняти в своїй діяльності на більш високий рівень узагальненості. Як показує аналіз практики, виховні заходи часто бувають випадковими за мотивами і тематикою, не охоплюють всіх сторін та проблем дитячого життя, не враховують справжніх їх психічних станів Вони створюють ніби видимість благополуччя, відволікають класного керівника від аналітико-узагальнюючої роботи, аналізу якості виховного процесу.
В чому ж сутність нових підходів до розуміння змісту роботи класного керівника в умовах цілісного виховного процесу, організації виховуючої діяльності школярів.?
З точки зору класного керівника, цілісний процес виховання може бути розділений на дві однаково важливі частини:
перша, об'єктивна сторона змістовної організації всього дитячого життя; друга, суб'єктивна сторона психічних "станів, переживань, формування поглядів, особистісних рис та індивідуальних здібностей.
Класний керівник лише частково організовує життя і діяльність вихованців Тут значну роль відіграють батьки, керівники гуртків, секцій, факультативів, позашкільні установи та ін. Але класний керівник разом з ними відповідає за зміст виховного процесу, за участь в цьому школярів, їх життєву позицію, за забезпечення повної відповідності характеру цілісного виховного процесу меті національного виховання. Педагог має бути добре інформований, усвідомлений про участь вихованців в різних видах діяльності, взаємовідносинах їх у групах, про характер і зміст спілкування, потреби, інтереси, стимули і мотиви поведінки Одержуючи і обробляючи інформацію, класний керівник контролює хід цілісного процесу виховання кожного вихованця, аналізує характер впливу на нього, обробляє дані відповідно до наслідків виховання основним критеріям вихованості, вносить педагогічні корективи в рух життя учнівського колективу.
Вихідна методологічна позиція класного керівника - у формуванні дитини, підлітка, юнака, дівчини як індивідуальності, коли педагог прагне перетворити зовнішні соціально-цінні спонукання у внутрішні стимули поведінки особистості школяра, коли вона самостійно прагне до досягнення мети, проявляючи цілеспрямованість, волю Одним словом, виховна ефективність виникає тоді, коли цілісний педагогічний процес з врахуванням вікових особливостей переміщується із сфери зовнішніх впливів у сферу внутрішніх стимулів діяльності, коли виховання на кожному етапі вікового розвитку особистості переростає у самовиховання Звичайно, перший і найбільш відчутним наслідок виховання, на думку В.О.Сухомлинського, і тому, щоб людина стала думати про саму себе, замислитися над запитанням: що в мені гарне, а що погане? Процес самовиховання надзвичайно складний.
Процес самовиховання:
- Самостійне планування діяльності із засвоєння знань, умінь і навичок, способів поведінки.
- Розв'язання проблемних ситуацій навчально-виховного процесу.
- Самоорганізація діяльності: раціональний розподіл етапів діяльності, часу, зусиль в ході діяльності.
- Самоконтроль в діяльності аналіз кінцевих наслідків діяльності, співставлення їх з визначеною метою, виявлення розходжень та їх причин і проектування нових перспектив і завдань.
Такий розгляд суті педагогічної діяльності класного керівника дозволяє сформулювати основні його функції:
- Організаторська - плануванні і координація всієї виховної роботи з класом (спільно з учнями організовує процес національного виховання; надає допомогу учнівській організації класу; встановлює зв'язки із загальношкільним колективом, батьками, громадськістю, домагається єдності педагогічних вимог до учнів; веде документацію в класі; сприяє розвитку самоврядування в колективі);
- Аналітико-узагальнююча - на основі вивчення і врахування індивідуально-психологічних особливостей кожного учня класний керівник сприяє всебічному його розвитку;
- Коордннаційно-інформаційна, яка передбачає забезпечення узгодженості в роботі чотирьох провідних колективів (учнівського, вчительського, батьківського, трудового; де працюють батьки);
- Психо-гігієнічна, змістом якої є встановлення довірливого контакту з вихованцями, необхідність зняття, психічних напружень в учнівському колективі;
- Стимулюючо-гальмуюча, яка забезпечує можливість в залежності від спрямованості учнівської діяльності активізувати чи гальмувати її.
На перший погляд, вони не нові. Але принципова їх новизна в тому, щоб відійти від гасел, лозунговості, а підійти до реалізації завдань національного виховання без фізичних і психічних перенавантажень вихованців, щоб зберегти їх емоційне благополуччя, оптимістичне ставлення до життя.
Нині, спираючись на все цінне, що витримало випробування часом, класний керівник визначає зміст та пріоритетні напрями своєї діяльності, базуючись на положенні - учні мають педагогічно правильно виховуватись, їх діяльність - змістовна і особистісно значуща .
Зміст роботи класного керівника:
Вивчення учнів
Робота по створенню і розвитку учнівською колективу
Спільна діяльність і дитячими та молодіжними організаціями
Зв'язок з культосвітніми і позашкільними установами
Робота з батьками, громадськістю
Зв'язок із шкільним психологом
Організація виховуючої діяльності:
Пізнавальної
Трудової
Художньо-естетичної
Суспільно-гуманістичної
Ф ізкультурно-оздоровчої
Організаторської
Цілісно-орієнтаційної.
Індивідуальна робота
Планування роботи
Форми роботи
Засоби і прийоми виховного впливу
Методи роботи