Філософія хортингу, як мудрість

Філософія як мудрість, що спрямована на пізнання найбільш загального, “сутнісного і вічного”, дає змогу розкривати закономірні зв’язки психології та педагогики у питанні виховання вольових якостей особистості. Бойове мистецтво хортинг включає в себе всі необхідні умови для гармонійного виховання таких якостей своїми засобами, які чітко налагоджені та сформовані у певний виховний закон. Бо що таке закон за своїм принципом? Закон – це відношення між сутностями, найбільш загальний, установлений зв’язок між речами, який повторюється при відповідних умовах і є об’єктивним, внутрішнім, необхідним, загальним і суттєвим. Оскільки філософія займається з’ясуванням цього, остільки вона і має відношення до мудрості. Мудрість, таким чином, є важливою ознакою філософії, котра осмислює дійсність на основі пізнання найбільш загальних зв’язків, причин, тенденцій розвитку та їх практичного предметного використання. Не випадково сучасний французький філософ Мішель Гуріна підкреслює, що мудрість – не що інше, як вміння використовувати знання на практиці – “мистецтво жити”. Таке мистецтво жити, гармонійне поєднання практики і теорії сповідує філософія хортингу, яка чітко направлена на виховання вольових якостей, гартування тіла і духу учнів, що займаються бойовим мистецтвом.

Отже, філософія як мудрість з’ясовує найбільш загальні, фундаментальні проблеми існування світу; першоначала і першопричини буття; вона спрямована на пізнання загальних, усталених, необхідних зв’язків між сутностями – закономірних зв’язків. Таким чином, мудрість, як філософський феномен, - це форма духовно-практичного осмислення дійсності, з’ясування причин, тенденцій розвитку всього сутнісного, передбачування наслідків цього розвитку на основі поєднання інтелекту та практичного досвіду.

Проблема формування духовності учнів є актуальною у тренувальній діяльності виду спорту хортинг, належить до проблеми соціального характеру, оскільки пов'язана с таким поняттям, як формування особистості. В наш час дуже часто можна почути заклики про підняття свідомості людини, та виховання справжньої особистості. А поштовхом і основою для цього є, в першу чергу, виховання духовної особистості. Тренеру з хортингу потрбно змалку турбуватися про духовний світ спортсмена. Саме тоді, коли так буде працювати в країні система виховання, країна буде бачити дітей та молодь загартовану у спорті, як рушійну силу, яка спроможна виршити проблему держави не на свою користь, майбутніх лідерів суспільства із своми вищими моральними, естетичними канонами та ідеалами. Адже від ставлення до надбань культури залежить духовне оновлення нашого суспільства. Наше суспільство переживає період стрімких далекосяжних змін, технологічний прогрес, міжнародну торгівлю, розвиток комунікацій, світову конкуренцію. Усе це вимагає дотримання високих моральних чеснот. Тому виховання спортмена у хортингу проводиться цілеспрямовано, на культурних і бойових традиціях, через долання фізичних випробувань здійснюється виховання у спортсменів наполегливості та інших вольових якостей, волі до перемоги, проводиться виховання людини, яка б протистояла економчним труднощам, духовній деградації, моральному та фізичному виснаженню у складний час життя. Хортинг - це той осередок виховання, який зможе вплинути на учня духовно. Проблема формування духовності свідомих і здорових людей - одна з головних проблем нашої держави. На сучасному етапі проблемою духовності займаються багато вчених, серед яких О.Майкна, Г.Сагач, Т.Зазюн, С.Соловейчик. Оволодіння дітьми духовними цінностями підносять свідомість особистості на вищий щабель, наповнюють життя й діяльність високими громадськими цілями. Духовність зміцнює єдність усього суспільства, забезпечує подолання труднощів на шляху його розвитку. Саме загальноосвітня і спортивна школа здатна сформувати майбутнє покоління. Роблячи висновки даної роботи, ми маємо казати про важливість і гармонію внутрішнього світу людини, його фізичний та духовний стан, як громадянина держави, підготовленого для корисної професійної діяльності.

Кожній людині необхідно працювати над вихованням волі. О.М. Горький радив тренувати розум і волю так, як людина тренує тіло. Це добре розуміли всі видатні люди, які ще в молоді роки багато працювали над украпленням волі. Наприклад, юнак Ушинський склав розклад занять до днях і годинах. В його щоденнику є перелік книг, які він планував прочитати. Він встановив для себе правила поведінки і слідкував за їх виконанням. 19-літній Л.М. Толстой теж склав собі "Правила для розвитку волі". В них він включив чіткий розпорядок дня, певний раціон харчування, яких дотримувався все життя. Вихованню волі допомагає колектив, думка оточуючих, їх позитивний вплив на поведінку людини. Щоденна праця, а тому числі і учбова діяльність, також може бути хорошою школою укріплення волі. Якщо в роботі чи навчанні є труднощі, то подолання їх є ефективний засіб виховання вольових якостей. Для виховання волі потрібна постійна систематична робота над собою, яку необхідно розпочинати якомога раніше. Треба пам'ятати, що вольові якості формуються у вольовій діяльності. Праця завжди була і буде найкращим засобом зміцнення волі. Дуже важливо доводити кожну справу до кінця, продумувати свої дії, не приймати нездійсненних рішень, але якщо рішення прийняте, то необхідно домагатися його виконання. Виховання волі залежить від мети, яку людина ставить перед собою. Усвідомлення мети може загартувати волю. Необхідно також виховувати у себе звичку свідкувати за собою, контролювати свою роботу і поведінку. Тренувати волю необхідно, перш за все, долаючи свої недоліки. Кожний успіх в цьому відношення вселяє людині віру в себе, робить її більш вольовою. Цьому сприяє і правильний спосіб життя, розпорядок дня, загальне зміцнення нервової системи, фізичне і психічне загартування, яке полягає в постійному тренуванні своїх вольових зусиль.

Прийоми самовиховання волі можуть бути різноманітними, але всі вони включають дотримання наступних вимог:

1. Розпочинати слід з набуття звички долати порівняно незнані труднощі.

2. Дуже небезпечними є будь-які самовиправдання. Це обман, в першу чергу, себе.

3. Труднощі та перешкоди слід переборювати.

4. Прийняте рішення повинно бути виконаним до кінця.

5. Окрему мету слід ділити на етапи, намічати найближчі цілі, досягнення яких створює умови для наближення кінцевої мети.

6. Максимально суворе дотримання режиму дня, розпорядку всього життя. Слід завжди пам'ятати, що воля як й будь-яка інша якість потребує виховання і тренування. (М, Гамезо, И. Домашенко. Атлас по психологии).

Саме тому у аспірантурі Національної Академії Педагогічних Наук України та Інституті проблем виховання НАПН розробляється тема наукового дослідження - виховня наполегливості у дітей початкової школи засобами хортингу, а саме наполегливість є однією з вагоміших вольових якостей людини, адже суспільство й держава не можуть існувати, та нормально виконувати свої функції без певної системи гуманістичних вольових, моральних і духовних цінностей громадян. Аналізуючи складові філософські аспекти виховання вольових якостей у бойовому мистецтві хортинг можна відмітити цільову направленність всіх програм та методів підготовки спортсменів на досягнення як високих спортивних результатів, так і гармонійному становленні особистості, вихованої на принципах добропорядності та поваги до оточуючих людей, що виражене у відомому гаслі виду спорту хортинг "Сила і Честь". Таке філософське ставлення до самовиховання людини приходить через досягнення мети у спортивному житті та, навіть, повсякденному побуті людини. Методика виховання вольових якостей особистості у хортингу сполучається із відомими науковими розробрами з даного питання. Науковці Е.С. Вільчковський, 2003; Л.В. Волков, 2003; Е.П. Ильин, 2001; К.П. Козлова, 2004; Т.Ю Круцевич, 1998 та інші стверджують, що заняття фізичними вправами не тільки розширяють діапазон функціональних можливостей, але й розвивають здатність долати труднощі і перешкоди. У процесі занять фізичною культурою і спортом у школярів формується ряд важливих здібностей, зокрема наполегливість, дисциплінованість, самостійність, витримка та ін. (Г.Л. Апанасенко, 1997; Л.И. Божович, 1989; Б.М. Шиян, 2004). Виконання дисертаційного дослідження за даною темої здійснюється у відповідності до зведеного плану НДР у сфері фізичного виховання та спорту за темою 1.4.5 "Методичні аспекти фізичного виховання в державній системі освіти" і проблемою 1.2.1 № 0196U010518, яка входить до тематичного плану НДР Інституту проблем виховання АПН України на 2009 – 2013 роки, а також згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2009 – 2013 р.р., Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту у межах теми 2.1.3. «Управління руховою активністю людини», держбюджетною темою Міністерства освіти і науки України «Теоретико-методичні основи формування спортивного стилю життя підростаючого покоління України», затвердженими Міністерством освіти і науки України. Номери державної реєстрації 0196U02118, 0104U003129 відповідно.

Результати виховання вольових якостей та користь від їх набуття відображені практично у всіх сферах життя людини, що допомагає у здоланні життєвих перешкод, прийнятті вірних рішень, досягненні мети, підтриманні здоров'я, та, навіть, у боротьбі з тяжкими хворобами. Існує багато прикладів, коли безнадійно хвора людина, методами волі, надії і оздоровлення, абсолютно психологічними і вольовими методами починає боротьбу за своє життя, напружує всі свої духовні сили, збирає у кулак свої вольові якості - і перемагає найтяжчі захворювання, продовжує жити, коли всі медичні методи були вичерпані, у що, навіть, неможливо повірити. В багато чого неможливо повірити, але у такому випадку у найскрутнішу годину можна повірити у велике диво, ім'я якого - СИЛА ВОЛІ ЛЮДИНИ!